Бесіди з безпеки життєдіяльності

Бесіди з БЖ

Організація дорожнього руху (правосторонній, односторонній, двосторонній рух). Правила безпеки при переході вулиці (наземний, надземний, підземний переходи).

Мета: познайомити дітей з організацією дорожнього руху:правосторонній, односторонній та двосторонній рух;повторити правила переходу вулиць і доріг; вивчити види пішохідних переходів.

1. Основні поняття з організації дорожнього руху
Проїзна частина — елемент дороги, призначений для руху транспортних засобів.
Край проїзної частини — умовна чи позначена дорожньою розміткою лінія на проїзній частині в місці її прилягання до узбіччя, тротуару, газону, розділювальної смуги, смуги для руху трамваїв тощо.
Тротуар — елемент дороги, призначений для руху пішоходів, який прилягає до проїзної частини або відокремлений від неї газоном.
Перехрестя — місце перехрещення, прилягання або розгалуження доріг на одному рівні, межею якого є уявні лінії між початком заокруглень проїзної частини кожної дороги. Не вважається перехрестям місце прилягання до дороги виїзду з прилеглої території.
Пішохідний перехідділянка проїзної частини, призначена для руху пішоходів через дорогу. Пішохідні переходи можуть бути позначені дорожніми знаками і (або) дорожньою розміткою, світлофорами. За відсутності дорожньої розмітки межі пішохідного переходу визначаються відстанню між дорожніми знаками,а на перехресті — шириною тротуарів.
За містом по бокам проїзної частини розміщені узбіччя.
Уздовж доріг викопують рови-кювети. У них стікає з дороги вода під час дощів та танення снігу.
2. Правосторонній рух
В Україні встановлений правосторонній рух транспортних засобів.
Це означає, що транспортні засоби мають рухатися по проїзній частині дороги, тримаючись правої сторони.
Пішоходи також мають триматися правої сторони під час руху тротуаром.
Є країни, наприклад Великобританія, де рух лівосторонній.
3. Односторонній і двосторонній рух
Вулиці відрізняються одна від одної шириною, покриттям, напрямком руху транспорту тощо.
Як правило, на вузьких вулицях рух транспорту односторонній, тобто транспортні засоби рухаються в одну сторону.
На широких вулицях і дорогах транспорт рухається в протилежних напрямках — це вулиці з двостороннім рухом.
4. Місця, у яких можна переходити дорогу
Пішоходи мають переходити проїзну частину вулиці по пішохідних переходах.
Якщо переходів немає, то дорогу слід переходити на перехрестях по лінії тротуару або узбіччя.
Якщо в зоні видимості немає переходу або перехрестя, а дорога має не більше трьох смуг руху для обох напрямків, дозволяється її переходити під прямим кутом до краю проїзної частини в місцях, де дорогу добре видно в обидві сторони.
5. Перехід (наземний, надземний, підземний)
Пішохідні переходи бувають наземні, надземні й підземні.
Наземний перехід — це ділянка проїзної частини, позначена спеціальними знаками, дорожньою розміткою або світлофорами.
Надземні й підземні переходи — це спеціальні споруди, призначені для руху пішоходів через проїзну частину без виходу на неї. Тобто проїзна частина й перехід розташовані на різних вертикальних рівнях.
6. Правила переходу вулиць і доріг
На проїзній частині дороги нанесені білі лінії. Що вони означають? Ці лінії так само необхідні, як і дорожні знаки. Вони називаються лініями розмітки й регулюють рух транспорту й пішоходів. Лінії розмічають білою фарбою, металевими кнопками,кольоровим асфальтом та іншими наочними засобами.
Уздовж проїзної частини проходить біла лінія. Це — осьова лінія. Вона може бути суцільною або переривчастою. Суцільну лінію переїжджати не можна, а переривчасту можна. Завдяки осьовій лінії зменшується небезпека зіткнення.
Ділянка, по якій пішоходам дозволяється переходити дорогу, позначається широкими білими, паралельними до осі проїзної частини лініями. Це — нерегульований позначений пішохідний перехід “зебра”. Нерідко в цьому місці ставлять знак “Пішохідний перехід”.
Острівець безпеки” - місце, де пішоходи можуть, якщо вони не встигли перейти вулицю, почекати, поки транспорт знову зупиниться. Жодному водієві не дозволяється заїжджати на “острівець безпеки”.
Посадочний майданчик” - ділянка, виділена на проїзній частині суцільною лінією. Тут люди очікують трамвай, тролейбус,автобус. Транспортним засобам забороняється заїжджати на “посадочний майданчик”.

Контрольні запитання і завдання
1. Яка частина вулиці називається проїзною?
2. Що називають тротуаром, узбіччям? Для чого вони існують?
3. Як і де можна переходити вулицю?
4. Які пішохідні переходи ти знаєш?

5. Як вибрати безпечний маршрут?



Типи перехресть (регульовані, нерегульовані). Правила переходу дороги на перехрестях

Мета: познайомити учнів з різними типами перехресть; навчити правильно переходити регульовані та нерегульовані перехрестя без шкоди для власного здоров'я.

1. Перехрестя
Дороги можуть зустрічатися і пересікатися, бо нині їх так багато в кожній країні, що без цього просто неможливо. Тому ті місця, де і зустрічаються, і пересікаються дороги, називають перехрестями. Це найнебезпечніші ділянки дороги,на яких треба бути досить уважним, щоб не скоїти аварії.
Досвідчений водій завжди пам'ятає: наближаючись до перехрестя, зменш швидкість і будь особливо уважним. Ви тільки подумайте: навіть до найпростішого перехрестя машини під'їжджають з чотирьох сторін. Та й не по одній, а по дві, а то й по три машини поруч. Цій потрібно лише перетнути вулицю. Тій — повернути праворуч, а тій — ліворуч.
Перехрестя — місце перехрещення, прилягання або розгалуження доріг на одному рівні, межею якого є уявні лінії між початком заокруглень проїзної частини кожної дороги.
Біля перехресть звичайно бувають улаштовані й переходи для пішоходів. Тому й для тебе перехрестя може виявитися дуже небезпечним місцем, якщо ти забудеш, що тротуарами ходять люди, а проїзною частиною рухаються машини. І рухаються притому дуже швидко.
Не вважається перехрестям місце прилягання до дороги виїзду з прилеглої території.
2. Типи перехресть (регульовані, нерегульовані)
Залежно від того, регулюється черговість поїзду транспортних засобів через перехрестя чи ні, розпізнають регульовані й нерегульовані перехрестя.
На регульованих перехрестях рух регулюють сигналами світлофора або регулювальника.
Регулювальник — працівник поліції, військової автоінспекції, дорожньо-експлуатаційної служби, черговий на залізничному переїзді, паромній переправі, дружинник, позаштатний співробітник поліції, який має відповідне посвідчення та екіпіровку (формений одяг або розпізнавальний знак, нарукавна пов'язка, жезл або прапорець) і регулює дорожній рух.
На нерегульованих перехрестях черговість проїзду визначають за правилами проїзду нерегульованих перехресть.
3. Правила переходу регульованого перехрестя
Для пішохода перехід проїзної частини по пішохідному переходу, розташованому на регульованому перехресті, чи перехід поза перехрестям , але в місці,яке обладнане пішохідним світлофором, безумовно, зручніший та простіший, ні по нерегульованому переходу. Однак слід мати на увазі, що зелений сигнал світлофора або сигнал регулювальника, який дозволяє рух, тільки дозволяють перехід проїзної частини, але не гарантують безпеки пішохода.
На жаль, трапляються випадки, коли на уроках або в підручниках учать, що за сигналом, який дозволяє рух, пішохід може переходити проїзну частину навіть із заплющеними очима. Це далеко не так! Перехід проїзної частини дороги за сигналом, що дозволяє рух, може бути дуже небезпечним, якщо не дотримуватись усіх правил переходу і не бути дуже уважним.
Перехід проїзної частини на заборонений сигнал — найбільш розповсюджене порушення на регульованих перехрестях. Важливим моментом, який допомагає орієнтуватися на регульованому перехресті, є уявлення про порядок розміщення сигналів у світлофорів (червоний зверху і т.д.) і місця розміщення самих світлофорів на перехрестях і переходах.
4. Перехід дороги на нерегульованому перехресті
Перехрестя є місцем перетину транспортних та пішохідних потоків, дійсно дуже небезпечною ділянкою дороги, де відбувається більше половини усіх ДТП. А з усіх ДТП, які стались на перехрестях, до 40% припадає на нерегульовані. Саме на цих моментах слід сконцентрувати увагу учнів доступним для них чином.
Можливе питання, чому ж тоді влаштовувати переходи в найнебезпечніших місцях — на перехрестях,можна пояснити таким чином. Проїзна частина дороги відведена для руху транспортних засобів. Щоб пішоходи мали можливість перетнути проїзну частину, рух транспортних засобів доводиться переривати. Для цього відводять спеціальні місця, певним чином позначені, - пішохідні переходи. Це, звісно, призводить до зменшення швидкості руху транспортних засобів і до їхньої зупинки. Інакше не можна. Але це йде всупереч сутності та задачам транспортного процесу — безперервність і висока швидкість. Тому, якщо вже доводиться порушувати цей процес, то це найбільш доцільно робити саме на перехрестях: там транспортні потоки все одно перериваються “природним” шляхом, перетинаючи шляхи руху один одного.
Крім перетинання у прямому напрямку, на перехресті транспортні засоби повертають праворуч і ліворуч, розвертаються у зворотній напрямок. І якщо повороти і розвороти транспортних засобів не завжди пов'язані зі взаємним перетинанням шляхів, то з перетинанням шляхів руху пішоходів вони пов'язані завжди.
Головною відмінністю нерегульованого перехрестя від регульованого є те, що тут особливо велика відповідальність пішохода за вибір моменту переходу проїзної частини. Велике значення мають мають і знання пішоходом попереджувальних сигналів, які подаються водіями, та вміння використовувати ці знання для правильних дій на нерегульованому перехресті.

Контрольні запитання і завдання
1. З якого боку рухаються транспортні засоби?
2. Де можна переходити дорогу?
3. Чому треба знати і виконувати Правила дорожнього руху?
4. Що таке перехрестя? Які вони бувають?
5. У яких місцях можна переходити перехрестя?



Вогонь — друг, вогонь — ворог. Причини виникнення пожеж, їхні наслідки”

Мета: зясувати, які корисні і шкідливі властивості має вогонь; обговорити причини виникненя пожеж та їхні наслідки.

Вражаючими факторами пожежі є: висока температура повітря, знижений вміст кисню, обмежена видимість при задимленні, от­руйні продукти горіння, відкрите полум'я, комунікації, пошкод­жені в процесі горіння.
Наслідки пожеж: забруднення повітря продуктами згоряння ре­човин — сірки, пластмасових та синтетичних матеріалів. При цьо­му можливе отруєння або загибель людей.
За шість місяців 2000 року в Україні були зареєстровані 25 743 пожежі
Збитки склали 35 тис. грн. Загинуло 1522 чоловіки.
При пожежі у сучасних будівлях на людину можуть впливати токсичні продукти горіння. У димові можуть бути продукти непов­ного згоряння (сажа, оксид вуглецю та ін.), які в суміші з киснем утворюють вибухонебезпечні суміші. Небезпеку для життя людей являють собою димові гази, особливо якщо при оздобленні приміщення, меблів застосовувалися пластмаси та полімери, лінолеум, які при горінні виділяють синильну кислоту та інші сильнодіючі отруйні речовини. Дуже небезпечний одночасний вплив на органи дихання різних токсичних речовин, навіть якщо їх концентрація значно нижча гранично допустимої.
Проте основною причиною загибелі людей усе ж є отруєння оки­сом вуглецю. Він активно реагує з гемоглобіном крові, внаслідок чого червоні кров'яні тільця втрачають здатність забезпечувати організм киснем. Тому у 50—80 % випадків загибель людей на пожежах викликається отруєнням окисом вуглецю і нестачею кисню.
Гасінням вогню займаються пожежні підрозділи, проте кожен громадянин повинен уміти ліквідувати загоряння. Існує три ос­новні способи гасіння вогню: охолодження палаючої речовини (на­приклад, водою), ізоляція його від доступу кисню (землею, піском, простирадлом) та видалення палаючої речовини із зони горіння (перекачування горючої рідини, розбирання конструкцій, що мо­жуть згоріти).
Гасіння пожеж у будівлях проходить у два етапи: локалізація (припинення подальшого поширення) та ліквідація (припинення процесу горіння). На першому етапі основним завданням є обме­ження поширення вогню і рятування людей, а на другому — безпо­середня ліквідація вогню.
Основний спосіб гасіння — це подача вогнегасних речовин (води, піску, піни) на палаючі поверхні. При гасінні вертикальної поверхні струмінь необхідно направляти спочатку на її верхню частину, пос­тупово опускаючись. Невеликий осередок вогню в будинку слід залити водою або накрити цупкою мокрою тканиною.
Якщо загорілися меблі, воду слід розподіляти по якомога більшій поверхні, яку охопив вогонь. Постіль, що спалахнула, необхідно інтенсивно поливати водою, не знімаючи з ліжка, а потім винести назовні і там уже завершувати гасіння.
При рятуванні людей під час пожеж використовують основні та запасні входи та виходи, стаціонарні сходи та переносні драби­ни. При виході із задимленого приміщення необхідно накинути на обличчя рушник або хустку, змочені водою. У дуже задимленому просторі краще рухатися переповзаючи або зігнувшись із вдягненою на ніс та рот пов'язкою, змоченою водою. Не можна гасити водою газ, горючі рідини та електричні провода, що спалахнули.
Якщо загорівся одяг, необхідно якомога швидше накинути про­стирадло та притиснути його до тіла. Не можна гасити одяг вогне­гасником, можуть виникнути хімічні опіки.
Заходи безпеки при пожежі дуже важливі. Виконувати їх повинен кожний, хто веде боротьбу із вогнем.

Контрольні запитання і завдання:
1. Чим небезпечний вогонь?
2. Що корисного приносить людям вогонь?
3. Назвіть фактори пожежі,які ви знаєте?

Види боєприпасів, методи їх розпізнавання. Небезпечні предмети (знахідки та дії при їх виявлені)

Мета: познайомити учнів з різними видами боєприпасів; розробити правила поводження в разі виявлення небезпечних предметів.

Минуло понад понад 70 років із часів Великої Вітчизняної війни. Але наша земля ще ховає в собі небезпечні “сюрпризи”. Залишки снарядів, гільз тощо знаходять і донині.
1. Вибухонебезпечні предмети — загроза для життя людини
У місцях боїв часто знаходять такі види боєприпасів: снаряди, мінометні міни, ручні протитанкові гранати, протипіхотні міни німецького та вітчизняного виробництва.
Особливу небезпеку несуть міни,мінометні снаряди всіх калібрів,що не розірвалися, оскільки після проходження стовбурного каналу вони перебувають на бойовому взводі. Відмінні ознаки стріляних мін і снарядів.
Міни в тій частині, де стоїть оперення, мають патрон. Якщо ж вона стріляна, то в неї пробитий капсуль.
Снаряди всіх калібрів на своєму корпусі мають мідне кільце, за проходженням снаряда по каналу стовбура на кільці залишаються нарізи.
Особливо небезпечними в снарядів і мінометних мін є детонатори, які містяться в головній частині. Вони можуть бути: металеві, алюмінієві, ебонітові. Детонатори нерідко лежать окремо від мін і снарядів.
Дуже небезпечні детонатори з алюмінієвими голівками, оскільки з часом вони розкладаються.
Часто знаходять детонатори від ручних гранат. За умови збереження всіх вищеописаних вибухонебезпечних предметів у твердих ґрунтах,їх можна використати й донині.
Усі названі предмети дуже небезпечні, їх не можна в жодному разі класти до кишені, кидати й тим паче підпалювати.
У місцях боїв часто зустрічають і пляшки із запальною сумішшю. У разі ушкодження посудини рідина запалюється і врятуватися дуже складно. Це також стосується і закордонних куль.
На колишніх бойових позиціях часто можна знайти протитанкові та протипіхотні міни, деякі з них за своїм зовнішнім виглядом нагадують консервні банки (якщо немає рукоятки).
2. Небезпечні предмети (знахідки) та дії в разі їх виявлення
У разі знаходження вибухонебезпечного пристрою ЗАБОРОНЕНО

  1. Наближатися до предмета.
  2. Пересувати його або брати в руки.
  3. Розряджати, кидати,ударяти по ньому.
  4. Розпалювати поряд багаття або кидати в нього предмет.
  5. Приносити предмет додому,у табір, до школи
  6. Необхідно негайно повідомити поліцію або дорослих про знахідку!
  7. У разі знаходження вибухонебезпечного пристрою:
  8. Негайно (з безпечного місця) повідомте чергові служби органів внутрішніх справ, уповноважені органи з питань надзвичайних ситуацій (телефони 101, 112), поліцію (телефон 102), учителів, батьків.
  9. Не підходьте до предмета, не торкайтеся і не пересувайте його, не допускайте до знахідки інших людей.
  10. Припиніть усі види робіт чи гру в районі виявлення вибухонебезпечного предмета.
  11. Не користуйтеся засобами радіозв'язку, мобільними телефонами (вони можуть спровокувати вибух).
  12. Дочекайтеся прибуття фахівців, укажіть місце знахідки та повідомте про час її виявлення.
ПАМ'ЯТАЙТЕ! Розмінуванням,знешкодженням або знищенням вибухонебезпечних предметів займаються тільки підготовлені фахівці-сапери, допущені до цього виду робіт.

Контрольні запитання і завдання
1. Чи можна наближатися до невідомих предметів,викопувати їх, намагатися самостійно розібрати?
2. За яким номером телефону необхідно телефонувати у разі небезпечної знахідки?
3. Що заборонено робити поруч з вибухонебезпечними приладами?



Уміння триматися на воді -запорука безпеки. Особливості купання у морі, річці, ставку.

Мета: узагальнити знання учнів щодо правил поведінки на воді; навчити особливостям купання у морі, річці, озері чи ставку.

1. Уміння триматися на воді — запорука безпеки
Уміння гарно плавати — одна з найважливіших гарантій безпечного відпочинку на воді, але пам'ятайте, що навіть гарний плавець має бути дуже обережним, суворо дотримуватися дисципліни і правил поведінки на воді.
Парадокс, але гинуть, в основному, гарні плавці. Це, насамперед, наслідок зайвої самовпевненості. Однією з головних причин утоплення є судома. Ця реакцію організму викликає різкий перепад температур, тому особливо небезпечно купатися у спеку чи після фізичних навантажень.
Понад 50 % нещасних випадків у водоймах припадає на дітей. Статистика смертельних випадків щороку вражає.
Купальний” сезон офіційно розпочинається 15 травня. Але не чекаючи цієї дати, працівники рятувально-водолазної служби розпочинають патрулювання на водоймах. Вони роблять усе можливе,щоб надалі сумна статистика потопельників не збільшувалася. На водних об'єктах, що перебувають під контролем служби, як правило, не стається жодного утоплення. Але не все залежить від рятувальників. За даними МНС України найбільше людей тоне через порушення правил купання в необладнаних і заборонених місцях.
Найкраще купатися у спеціально обладнаних місцях: на пляжах, у басейнах, у купальнях; обов'язково попередньо пройти медичний огляд й ознайомитись із правилами внутрішнього розпорядку місць купання. У походах місце для купання потрібно вибрати там, де чиста вода, рівне піщане або гравійне дно, незначна глибина (до 2 м), немає сильної течії (до 0,5 м/с).
Починати купатися рекомендується в сонячну безвітряну погоду за температури води 17-19 С, повітря 20-25 С.
У воді варто перебувати 10-15 хвилин, перед запливом необхідно попередньо обтерти тіло водою.
2. Особливості купання в морі, річці, ставку
Насамперед запитай у дорослих, чи можна взагалі купатися в цьому озері (річці, ставку) — чи досить чиста там вода. А то ще підхопиш яку-небудь інфекцію й будеш лікуватися все літо.
Місцем для купання має бути обладнаний пляж або спеціальна купальня. Акваторія пляжу — обмежена буйками, дно спокійне за рельєфом, пологе, піщане й перевірене на відсутність сторонніх предметів, які можуть нести небезпеку (скляні пляшки, корчі, водорості тощо). На території пляжу мають бути щити із засобами порятунку (рятувальні круги, кулі тощо), рятувальний пост, щит із зазначенням умов відпочинку (температура води й повітря, хвилювання, вітер).
Необладнаний пляж (у походах,екскурсіях) обов'язково обстежують досвідчені дорослі. Перевіряють якість дна, водоверті, промислових та інших стоків тощо.
Заборонено купання за сильного вітру, грози, за інших несприятливих погодних умов.
Плаваючи у хвилях, потрібно уважно стежити за тим, щоб робити вдих, коли перебуваєш між гребенями хвиль. Плаваючи проти хвиль, варто спокійно підніматися на хвилю й скочуватися з неї. Якщо йде хвиля із гребенем, то найкраще пірнути під неї трохи нижче гребеня.
Потрапивши у швидку течію, не слід боротися з нею, необхідно, не порушуючи подиху, плисти за течією до берега. Опинившись у водоверті, не слід піддаватися страху, втрачати самовладання. Необхідно набрати побільше повітря в легені, пірнути у воду й, зробивши сильний ривок у бік течії, випливти на поверхню.
Заплутавшись у водоростях, не робіть різких рухів і ривків. Необхідно лягти на спину, прагнучи м'якими, спокійними рухами виплисти в ту сторону, звідки припливли. Якщо все ж таки не вдається звільнитися від рослин, то потрібно підняти ноги й намагатися обережно розплутувати рослини за допомогою рук.
ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ ПІД ЧАС КУПАННЯ В ОЗЕРІ,РІЧЦІ,МОРІ
  • Дотримуючись правил поведінки під час купання, ви убезпечите себе й своїх близьких.
  • Якщо щось сталося у воді, ніколи не лякайтеся й не кричіть. Під час крику до легенів може потрапити вода, а це якраз і є найбільше небезпека.
  • Не плавайте поодинці: у випадку небезпеки товариш допоможе вам.
  • Не слід плавати одразу ж після їжі.
  • Не пустуйте у воді, гне бийтеся, не влаштовуйте гучної метушні.
  • Не плавайте й не пірнайте в незнайомих місцях.
  • Пірнати з пристані суворо заборонено!
  • Не плавайте в брудній воді.
  • Не можна близько підпливати до судів, що йдуть, катерів із метою покачатися на хвилях.
  • Не плавайте в дуже холодній воді. У результаті переохолодження тіла плавця у воді може з'явитися судома,яка зводить руку,а частіше ногу чи обидві ноги.

Контрольні запитання й завдання
1. Якої пори року ви найчастіше прямуєте до водойм?
2. Чому влітку?



Поширення отруєння грибами, рослинами та їхнім насінням. Профілактика харчових отруєнь

Не збирайте та не їжте гриби зовсім. Без грибів можна прожити. Якщо використовуєте, то пам’ятайте:
  • Купуйте гриби тільки у відведених для їх продажу місцях (магазинах, теплицях, спеціалізованих кіосках), уникайте купівлі на стихійних ринках.
  • Збирайте і купуйте тільки такі гриби, про які вам добре відомо, що вони їстівні.
  • Не збирайте гриби поблизу транспортних магістралей, на промислових пустирях, колишніх смітниках, в хімічно та радіаційно небезпечних зонах. Перевірте, при можливості, гриби на радіоактивність.
  • Не збирайте грибів з ушкодженою ніжкою, старих, в’ялих, червивих або ослизлих.
  • Ніколи не збирайте пластинчаті гриби. Отруйні гриби маскуються під них.
  • Не збирайте “шампіньйони” та “печериці”, у яких пластинки нижньої поверхні капелюха гриба білого кольору.
  • Не порівнюйте зібрані чи придбані гриби із зображеннями в різних довідниках, - вони не завжди відповідають дійсності.
  • Не куштуйте сирі гриби на смак.
  • Ще раз перевірте вдома принесені гриби, особливо ті, які збирали діти. Усі сумнівні – сміливо викидайте. Нижню частину ніжки гриба, що забруднена ґрунтом – викидайте. Гриби ретельно промийте, у маслюків та мокрух зніміть з капелюшка слизьку плівку.
  • Гриби підлягають кулінарній обробці в день збору, інакше в них утворюється трупна отрута.
  • При обробці кип’ятіть гриби 7-10 хвилин у воді, після чого відвар злийте. Лише тоді гриби можна варити або смажити.
  • Обов’язково вимочіть або відваріть гриби, які використовують для соління, – грузді, вовнянки та інші, котрі містять молочний сік, тим самим позбудетесь гірких речовин, які уражають слизову оболонку шлунку.
  • Не пригощайте ні в якому разі грибами дітей, літніх людей та вагітних жінок.
  • Гриби (зеленушка, синяк-дубовик, та деякі інші) містять отруйні речовини, які у шлунку не розчиняються. У взаємодії із алкоголем отрута розчиняється та викликає бурхливе отруєння.
  • Значна кількість грибів, які досі вважались їстівними, містять мікро дози отруйних речовин. Якщо вживати їх декілька днів підряд – також може статись отруєння.
  • Суворо дотримуйтеся правил консервування грибів. Неправильно приготовлені консервовані гриби можуть викликати дуже важке захворювання – ботулізм. Гриби, які довго зберігалися, обов’язково прокип’ятіть 10-15 хвилин.
2. Отруєння рослинами та їхнім насінням
Діти виявляють велику цікавість до навколишньої природи, але через те, що в них ще немає достатніх знань про деякі особливості рослин, іноді зривають отруйні рослини, або навіть їдять їхні плоди, кореневища тощо.
Найчастіше отруєння рослинами відбувається улітку. Зустрічаються також випадки опіків шкіри, слизової очей, носа, рота в разі дотикання або потрапляння соку деяких рослин.
Збираючи лікарські рослини, варто не забувати й про отруйні. Їх так само, як і гриби, треба добре знати й не чіпати.
Найчастіше зустрічається білена чорна, дурман звичайний, беладона. Найрозповсюджуваніша з них білена чорна. Брудно-білі пелюстки її квіток укриті мережею фіолетових жилок. Клейко-пухнате стебло білени має неприємний запах. Отруйна вся рослина. У разі отруєння з'являються головний біль, прискорене серцебиття, утруднене дихання, сильне нервове збудження, розширюються зіниці, у роті відчувається сухість. Блекоту й інші отруйні рослини не слід брати в руки.
3. Профілактика харчових отруєнь
- Чи можна отруїтися?
- Що необхідно знати про продукти,щоб цього не сталося?
- У яких випадках, на вашу думку, продукти можуть спричинити отруєння?
Так, улітку, у спеку дуже швидко псуються майже всі продукти, особливо м'ясо-молочні (м'ясо, ковбаса,сир). У них із величезною швидкістю розмножуються небезпечні для людини мікроорганізми. Особлива кавбасна отрута може накопичуватися не тільки ковбасі, але й у шинці, солоній свинині, м'ясних консервах, причому ці продукти найчастіше не мають поганого запаху й зберігають “свіжий” вигляд. Тому їх варто вживати, якщо ви впевнені у свіжості чи після гарячої обробки. Зберігати їх краще в темному прохолодному місці, тобто в холодильнику. Їжу треба вживати одразу ж після приготування, а перед наступним уживанням треба або сильно остудити, або прокип'ятити (прожарити, промити окропом, залежно від виду продукту).
І звісно ж, посуд для їжі не повинен стати джерелом захворювань, а отже, не повинен бути таким, як описано в книжці К.Чуковського “Федорине горе”:
... Мы поломаны, побиты,
Мы помоями облиты,
Загляни-ка ты в кадушку -
И увидишь в ней лягушку,
Загляни-ка ты в ушат -
Тараканы там кишат...”



Правила переходу вулиці після висадки з транспорту

Мета: повторити правила очікування громадського транспорту, правила посадки і висадки пасажирів з транспорту; узагальнити знання правил переходу вулиці після висадки з транспорту.

1. Правила очікування громадського транспорту
Чекаючи транспорт, треба дотримуватись таких правил:
  • чекати автобус, трамвай, тролейбус необхідно на зупинках;
  • не можна виходити на проїзну частину вулиці;
  • не можна гратися та бігати на зупинці, слід вести себе спокійно;
  • необхідно дбайливо ставитися до обладнання, що є на зупинці;
  • не можна віддалятися від групи;
  • не смітити;
  • не шуміти.
2. Посадка й висадка пасажирів
Правила посадки:
  • входити спокійно, не штовхаючись, за чергою, через задні двері;
  • пропустити вперед літніх людей, пасажирів із маленькими дітьми, інвалідів.
Правила висадки
  • не можна самовільно відчиняти двері;
  • виходити обережно, не штовхатись, за чергою, через передні двері;
  • після виходу з трамвая слід швидше покинути проїзну частину дороги.
Посадку (висадку) дозволено здійснювати пасажирам після зупинки транспортного засобу лише із посадочного майданчика, а в разі відсутності такого майданчика - з тротуару чи узбіччя, якщо це можливо, то з крайньої смуги проїзної частини (але не з боку суміжної смуги для руху), за умови, що це буде безпечно та не створить перешкод іншим учасникам руху.
3. Правила переходу вулиці після висадки з транспорту
Найчастіше зупинки тролейбуса й автобуса знаходяться за перехрестям. Тому необхідно після висадки з цих видів транспорту дійти до пішохідного переходу або перехрестя і тільки там перейти дорогу.
Якщо ж переходу чи перехрестя поруч немає, то слід дочекатись, поки від'їде автобус або тролейбус і, впевнившись, що проїзна частина вільна, можна перейти дорогу. Обходити автобус або тролейбус одразу після висадки з них досить небезпечно, можна потрапити під колеса автомобілю, якого ви не можете бачити через те, що він закритий від вас автобусом чи тролейбусом.
Після виходу з трамвая, якщо рейки прокладені посередині проїзної частини, пішоходи мають оцінити дорожню обстановку і тільки потім іти до тротуару. Не можна раптово вибігати на проїзну частину, бо це може призвести до ДТП. Якщо пішоходам,які вийшли з трамвая, необхідно перейти на протилежну сторону дороги, їм слід вийти на ближній тротуар або узбіччя, визначити, де розташована ділянка дороги з дозволеним переходом, і перейти там проїзну частину.
Завдання
Марина вийшла з будівлі музичної школи і побачила трамвай, що наближався до зупинки. Вона вмить схопилася і побігла назустріч трамваю, адже знала: має обмаль часу і може спізнитися до ліцею.
- Про що забула Марина?

Контрольні запитання і завдання:
1. Як треба переходити вулицю після виходу з автобуса? Чому?
2. Як треба переходити вулицю, вийшовши із трамвая? Чому?
3. Який транспорт називається громадським?



Дії під час виникнення пожеж у багатоповерховому будинку, приватному будинку. Способи захисту органів дихання від чадного газу.

Мета: ознайомлення та вивчення порядку дії під час виникнення пожеж у багатоповерховому будинку, приватному будинку; узагальнити знання учнів щодо способів захисту органів дихання від чадного газу.

1. Дії під час виникнення пожеж у багатоповерховому будинку, приватному будинку
Найбільша кількість пожеж трапляється в житловому секторі. Наші квартири, хоча ми живемо в цегельних, залізобетонних будинках, стають місцем підвищеної пожежної небезпеки. Полімерні матеріали, пластики, які ми широко застосовуємо в ремонті квартир, горять миттєво. Дим від їхнього горіння є набагато токсичнішим, ніж той, виділяється під час горіння деревини. Синтетичні матеріали, що використовують для оббивання меблів, синтетичні паласи починають жевріти від невеликої іскри, “спричиняючи” такий дим, витримати який людина може не більше двох хвилин.
Якщо виникла пожежа в помешканні, пожежні вимагають такої послідовності дій:
  • зателефонувати “101”;
  • вивести дітей та літніх людей;
  • розпочати гасіння пожежі власними силами.
Справа в тому, що ситуація часто виходить із-під контролю і розвивається за схемою: у першу хвилину пожежу можна залити склянкою води; у другу — відром, у третю — лише пожежним шлангом. Зрештою, вибрати варіант поведінки можна тільки на місці, ми розглянемо конкретні технічні питання.
Якщо у вас немає вогнегасника, підручними засобами можуть бути щільна тканина (краще мокра) і вода. Штори,що спалахують, треба зірвати й затоптати або кинути у ванну й залити водою. У такий самий спосіб можна гасити ковдри, подушки.
Не слід відкривати вікна, бо кисень, що надходить із двору, підсилить полум'я. Через це ж треба дуже обережно відчиняти двері в кімнату, у якій щось горить — полум'я може вирватись вам назустріч. Коли доводиться гасити електропроводку або заливати її водою, відімкніть електричний струм, щоб уникнути ураження струмом. Якщо вдалось упоратись із основним джерелом вогню, обов'язково переконайтесь, що ніде не залишилось тліючих предметів чи іскор.
Статистика свідчить, що на пожежах люди гинуть в основному не від полумя, а від диму — опіки найчастіше отримує вже труп. Часом вистачає декількох вдихів, щоб знепритомніти та отруїтись продуктами згоряння різної синтетики. Тому під час гасіння вогню всіма способами захищайтеся від диму, а якщо це неможливо, залишайте квартиру, зачиняючи за собою всі двері.
Зрозуміло, одразу треба викликати пожежних, чітко відповідаючи на запитання чергового служби “101”. Точно назвати адресу — де горить, свій телефон, прізвище. Якщо є можливість, пожежні машини треба зустріти — це також збереже час, який досить дорогий у разі пожежі.
Під час пожежі в багатоповерховому будинку є особливості поведінки.
Якщо дим у під'їзді — у пошуках його джерела будьте обережні. Вийшовши з квартири, обов'язково зачиніть за собою двері, інакше квартира може стати великим димарем для диму, що виник у під'їзді, і потім у ній не можна буде жити, не зробивши ремонту. Якщо дим дійсно загрожує диханню, не опускайтесь нижче — телефонуйте “101”.
необхідно перебороти намір покинути якомога скоріше небезпечне місце. Діяти треба таким чином; зачинити двері, забити шпари мокрими ганчірками, заткнути вентиляційні отвори і чекати пожежних. Наголошуємо: в жодному разі не намагайтесь вибігти з дому (якщо тільки ви не живете на нижньому поверсі)
, а тим більше - спускатися на ліфті. Отруїтись продуктами згоряння можна, пройшовши два-три сходових марші, а ліфт під час пожежі в будь-який момент може зупинитися. Зателефонувати в пожежну частину потрібно і в тому випадку, навіть якщо інші вже викликали допомогу — ви повинні повідомити, у якій квартирі знаходитись. Ця інформація одразу по радіо передається на місце пожежі й за необхідності пожежним буде легше вас відшукати й надати допомогу.
Якщо, незважаючи на всі заходи, що були застосовані, у квартиру пробивається жар і дим, залишається ще можливість вийти на балкон і подавати знаки рятувальникам. Можна також вийти на карниз, прив'язавшись перед тим до батареї підручними засобами (наприклад простирадлом чи кабелем телевізійної антени). Спробувати спуститись на зв'язаних простирадлах чи мотузці небезпечно, але якщо це не вище 2-4 поверху, то ризик виправданий.
Головне — не втрачати надію на порятунок і не впадати в паніку.
2. Способи захисту органів дихання від чадного газу
Щоб уникнути отруєння продуктами згоряння під час пожежі, треба захищати від диму дихальні органи. Дихати треба через вологу ганчірку, а якщо є можливість, то слід скористатись протигазом або респіратором. Однак слід ураховувати, що кількість кисню у приміщенні швидко зменшується, і навіть у протигазі можна знепритомніти.
По задимлених приміщеннях краще пробиратись навколішки. Внизу менше диму і чадного газу.

Контрольні запитання
1. Як правильно гасити штори?
2. Що необхідно зробити перед тим,як почати гасити електричні прилади?
3. Чим можна загасити електричні прилади?
4. Які способи захисту органів дихання від чадного газу?



Загальні відомості про природний та зріджений газ

Мета: дати учням загальні відомості про природний та зріджений газ та причини вибухів газових балонів.

1. Загальні відомості про природний та зріджений газ
П'ятиповерховий будинок розсипався, немов іграшковий. Люди були поховані заживо, хтось задихнувся, хтось згорів під час вибуху. Саме газ, що використовувався у квартирах,став причиною загибелі людей. Точніше, необережне поводження людей із газом спричинило такі трагічні наслідки.
Великі й малі лиха та нещастя, що відбуваються з тими, хто користується газовими приладами, можна попередити,якщо знати й дотримувати елементарних правил безпеки. До речі, якщо у вашій квартирі немає газової плити, вам належить із особливою серйозністю поставитися до вивчення теми. Адже з газовими приладами вам однаково доведеться зіткнутися: у гостях, на роботі, у разі переїзду в нову квартиру тощо.
Умовно гази можна розділити на природний (болотний, водяний, коксовий, нафтовий і чадний) і зріджений, який перебуває під тиском у балонах (етан, пропан, бутан). Витікаючи, вони викликають ядуху, отруєння й здатні призвести до вибуху, тому необхідно знати й неухильно дотримувати правил користування газовими приладами, колонками, печами й догляду за ними.
Зріджений газ, що використовується в побуті, складається із суміші двох газів — пропану й бутану. Газ не має ні кольору, ні запаху. Для того, щоб витік газу вчасно визначити за запахом, у нього додають речовину, що сильно пахне, - одорант, яка надає йому запаху тухлого яйця, квашеної капусти чи зіпсованого м'яса.
Зріджений газ важчий за повітря вдвічі й під час витоку заповнює в першу чергу підвали, підземні приміщення й може поширюватися на великі відстані.
Газ — великий помічник людини. Це дешевий вид палива, горить без залишку, має високу температуру горіння, велику теплотворну здатність. У той же час, він може бути небезпечним. У поєднанні з повітрям газ утворює вибухонебезпечну суміш. Межі вибуховості 1,5-9,5 % до об'єму повітря. За неповного згоряння газу виділяється газ без кольору, без запаху, від якого можлива ядуха, також і зі смертельним результатом. Приміщення, у якому встановлюються газові прилади, повинно бути нежилим, заввишки не менше ніж 2,2 м, мати кватирку.
2. Причини вибухів газових балонів:
  • падіння балонів та удари об тверді предмети в разу халатного транспортування або перенесення;
  • перегрівання балону сонячним промінням, відкритим полум'ям;
  • механічні пошкодження балонів.
Небезпечні речовини — це такі речовини, що можуть викликати отруєння людей і тварин, призвести до травмування тощо.



Обережність дітей під час осінніх канікул — запорука життя та здоров'я


1 Дотримуйтеся правил дорожнього руху. Перш ніж перейти дорогу переконайтесь у відсутності транспорту. Якщо до Вас наближаються транспортні засоби, слід почекати поки вони проїдуть і ні в якому разі не намагатися перебігати дорогу перед ними. Не грайтесь на тротуарі, біля доріг.  Дотримуйтесь правил посадки в автотранспорт. На зупинці не стійте близько біля дороги. Переходьте проїзну частину тільки по пішохідному переходу і на зелений сигнал світлофора. Коли переходите дорогу, подивіться спочатку ліворуч, потім праворуч. Не виїжджайте на проїжджу частину на велосипеді.
Завжди пам'ятайте, що помилку, допущену на уроці, можна виправити, а помилка в дотриманні Правил дорожнього руху часто буває непоправною і від Вашої дисципліни на вулиці залежить Ваша безпека.
2. Щоб уникнути електротравм, категорично забороняється: наближатися до обірваних проводів ближче 8 м.; залазити на опори ліній електропередач; відчиняти двері та проникати в трансформаторні підстанції.
3 Не грайтесь біля залізничного полотна, не кладіть на рейки предмети, не кидайте нічого у вікна потягу.
4. Не грайтесь на будівельних майданчиках.
5. Не беріть в руки вибухонебезпечні предмети, а у випадку їх виявлення, необхідно повідомити дорослих.
6 Не можна розпалювати вогнища і кидати в вогонь карбід, солярку, бензин тощо.
7. Не грайтеся з бродячими собаками і кішками. Мийте руки після ігор перед обідом.
8 Не використовуйте піротехнічні засоби - це небезпечно!
9. Не впускайте в квартиру незнайомих людей у відсутності дорослих.
10 Якщо на вулиці хтось іде чи біжить за вами, а додому далеко, біжіть у найближче людне місце: до магазину, автобусної зупинки. 
11 Якщо незнайомі дорослі намагаються відвести вас силою, чиніть опір, кричить, гукайте на допомогу: "Допоможіть! Мене веде незнайома людина!" 
12 Не погоджуйтеся ні на які пропозиції незнайомих дорослих. 
13 Не грайтеся з гострими, колючими та ріжучими, легкозаймистими та вибухонебезпечними предметами, вогнепальною та холодною зброєю, боєприпасами.
14 Не вживайте лікарські препарати без призначення лікаря. 
15 Під час спілкування по телефону не називайте адресу, номер свого телефону , не підтримуйте розмови з незнайомцями.
16 Під час масових заходів не відходьте від дорослих, не штовхайтеся, не бігайте, не йдіть напереріз. Ніколи не наступайте на кульку, пакет, картонну коробку, не стійте біля сміттєвих контейнерів та урн. Інколи такі речі можуть вибухати.
17 Не ходіть гуляти без дозволу. Батьки завжди повинні знати, де ви перебуваєте. Збираючись на прогулянку, не вдягайте дорогі прикраси, які можуть стати причиною нападу на вас.
18 Про будь яку заподіяну вам шкоду повинні знати дорослі.
19 Дотримуйтеся правил поведінки біля водоймищ. Не грайся на березі річок, озер та ставків. Перший лід та лід під час відлиги, потепління — небезпечний. 
Бережіть своє здоров'я!!! Пам'ятайте та виконуйте ці правила!
Доброго, приємного та безпечного Вам відпочинку! 
Нехай Вам щастить!



Правила поведінки з вибухонебезпечними предметами, невизначеними предметами та речовинами

Мета: ознайомити учнів з правилами поведінки під час виявлення вибухонебезпечних предметів, невизначених предметів та речовин.

Щоб уникнути нещасних випадків, треба твердо запам'ятати: торкатися до вибухових та невизначених предметів не можна, бо це небезпечно для життя. Виявивши вибухонебезпечні предмети далеко від населених пунктів. Треба добре запамятати дорогу до того місця, поставити біля них пам'ятну мітку.
Про знайдені вибухонебезпечні предмети треба негайно сповістити працівників місцевого самоврядування, поліції (102), найближчого підприємства. Школи або просто дорослих,які є поблизу. До жодних самостійних дій удаватися не можна!
У разі виявлення вибухонебезпечних предметів, вибухових пристроїв або предмета, схожого на вибуховий пристрій:
  • негайно повідомляти про те, що трапилося, у правоохоронні органи ( телефон 102, з мобільного — 112);
  • не торкатися знахідки, не переміщати її. Запам'ятайте час її виявлення. Будьте обережними: зовнішній вигляд предмета може приховувати його дійсне призначення;
  • не вживати самостійно ніяких дій із вибухонебезпечними предметами, схожими на вибуховий пристрій — це може призвести до їх вибуху, численних жертв і руйнувань;
  • до прибуття оперативно-слідчої групи не підпускайте нікого й не підходити самі до вибухонебезпечних і підозрілих предметів;
  • не користуйтеся мобільними телефонами біля підозрілого предмета. Якщо там дистанційно керований детонатор, він може прийняти сигнал від вашого телефону за команду спрацювати;
  • потрібно бути готовими, за необхідності, до екстреної (невідкладної) часткової евакуації з небезпечної зони.


Допомога потопаючому.
Рятувальні прийоми та засоби надання першої долікарської допомоги потерпілому.

Мета: ознайомити учні з причинами нещасних випадків на воді;показати рятувальні прийоми та засоби надання першої долікарської допомоги потерпілому.

Допомога потопальнику: утоплення, нещасний випадок на воді. Що робити?
Причини:
  • порушення правил поведінки на воді;
  • перебування у воді людей, які не вміють плавати;
  • судоми, переохолодження, утома;
  • купання в небезпечних місцях;
  • наявність водоростей і сторонніх предметів, сильні хвилі.
КУДИ ТЕЛЕФОНУВАТИ:
за телефоном — 101, 103 або 112
ЩО ПОВІДОМИТИ:
  • місце події (назва водойми й точне місце із природними орієнтирами);
  • хто телефонує, назвати номер свого телефону.
ЯК ДІЯТИ В ЦІЙ СИТУАЦІЇ:
  • не панікувати;
  • кинути рятувальний круг;
  • кинути кінець Александрова (довгу міцну мотузку із вузлом на кінці).
ЗАБОРОНЕНО:
  • стрибати у воду, пірнати в незнайомих місцях;
  • грати на воді;
  • тривалий час перебувати в холодній воді;
  • запливати за огороджувальні буї;
  • купатися в штормову погоду.

Переохолодження
у разі переохолодження тіла плавця у воді можуть виникнути судоми, які зводять руку, а частіше ногу чи обидві ноги.
Якщо судомить. Треба негайно вийти з води. Якщо немає цієї можливості,то необхідно діяти так: змінити стиль плавання — плисти на спині.
За відчуття стягування пальців руки треба швидко, із силою стиснути кисть руки в кулак, зробити різкий рух рукою в зовнішній бік, розтиснути кулак.
Коли судомить литконожний м'яз, необхідно під час згинання двома руками обхопити стопу постраждалої ноги і з силою підтягти стопу до себе.
У разі судоми м'язів стегна необхідно обхопити рукою ногу із зовнішнього боку нижче гомілки біля щиколотки (за підйом) і, зігнувши її в коліні, потягти рукою з силою назад до спини.
Уколоти будь-яким гострим підручним предметом (шпилькою, голкою тощо)
Утомлений плавець повинен памятати,що кращим способом для відпочинку на воді є положення “лежачи на спині”.
Якщо ви захлинулися водою, не панікуйте.
Щоб позбутися води води, яка потрапила в дихальні шляхи й заважає дихати, потрібно негайно зупинитися, енергійними рухами рук і ніг утримуватися на поверхні води й, піднявши голову якомога вище, сильно відкашлятися.
Щоб не захлинутися водою, плавець повинен дотримувати правильного ритму дихання. Плаваючи у хвилях, потрібно уважно стежити за тим, щоб робити вдих, коли перебуваєш між гребенями хвиль. Плаваючи проти хвиль, варто спокійно підніматися на хвилю і скочуватися з неї.
Якщо тонете самі, не панікуйте.
Зніміть із себе зайвий одяг, взуття, кричіть, кличте на допомогу!
Переверніться на спину, широко розкиньте руки, розслабтеся, зробіть кілька глибоких вдихів.
2. Надання першої долікарської допомоги потерпілим на воді
Пам'ятайте! Параліч дихального центра натає через 4-6 хвилин після занурення під воду,а серцева діяльність може зберігатися до 15 хвилин.
Тому заходу першої допомоги треба виконувати швидко!
Перша допомога в разі утоплення:
  • Витягнувши потерпілого на берег, не гайте часу. Якщо він у свідомості, його важливо заспокоїти, перевдягнути в сухе,а також розтерти, тепло закутати, зігріти. Непритомному дати понюхати нашатирний спирт.
  • Якщо потерпілий не дихає, дуже важливо активізувати дихання, якомога швидше очистити рот від мулу, піску чистою носовою хустинкою або марлею.
  • Часто люди тонуть через те, що в них стався спазм голосової щілини: у легені потрапляє не лише повітря,а й воді. У такого потерпілого шкіра бліда, йому одразу ж потрібно зробити штучне дихання, а якщо зупинилося серце — закритий масаж серця.
  • Якщо під водою людина не лише перестала дихати , а в неї зупинилося серце, реанімаційні заходи мають кращий результат, коли розпочати їх не пізніше як через 5 хвилин із часу клінічної смерті.
  • Потерпілим, шкіра яких набула синюватого відтінку, слід передусім швидко очистити дихальні шляхи й шлунок. Для цього людину кладуть животом на стегно зігнутої в коліні ноги, щоб звисала голова, і ритмічно,кілька разів натискають між лопаток. Очистивши рот і горло від блювотних мас,води,мулу,слизу, кладуть горілиць,і, відхиливши їм голову назад,роблять штучне дихання “рот у рот” або “ротом до носа” і закритий масаж серця.
  • Потерпілого слід якомога швидше зігріти, енергійно промасажувати руки й ноги, розтерти його сухою тканиною, потім тепло вкутати, обкласти грілками.
Навіть коли людина опритомніла і почувається краще, її слід негайно відправити до лікарні. Адже нерідко на березі виникає так званий синдром “повторного утоплення”, за якого починається біль у грудях, задишка, кашель, у мокроті з'являється кров. У такому випадку допоможе апаратна штучна вентиляція легень та деякі інші процедури, які можна зробити лише в умовах медичного закладу.
Та найкраще все ж не допускати до біди, дбати про те, щоб запобігти нещастю. Навчіться плавати самі й навчіть цього інших, добре вивчіть правила поведінки на воді й дотримуйтесь їх. Ось тоді ріки, озера й моря даруватимуть вам лише радість і здоров'я.

Контрольні запитання й завдання
1. Чому не рекомендовано купатися поодинці?
2. Що треба робити в першу чергу, якщо хто-небудь тоне на ваших очах?
3. Як ви можете допомогти потопальнику?



Дорожні знаки

Мета: ознайомити дітей з основними дорожніми знаками. Розвивати увагу і вміння користуватися знаннями практично. Виховувати бажання бути в безпеці на дорогах.
Обладнання: дорожні знаки, Правила дорожнього руху.
Хід бесіди:
І. Організація класу
Будемо вивчати і ми з тобою
Знаки, розміщені над головою.
Знаки дорожні хай кожен вивчає,
Хай його лихо завжди обминає
ІІ. Розповідь учителя
Буквар людині потрібний для того, щоб вивчити азбуку, навчитися читати, писати, тобто стати грамотним. А щоб бути грамотним на дорозі, без якої сьогодні не прожити нікому, щоб жити у безпеці, треба добре вивчити дорожню азбуку – це дорожні знаки. їх є багато і вони різні. Але всі дорожні знаки застерігають кожного з нас від небезпеки на дорозі.
Попереджувальні знаки
Попереджувальні знаки інформують про характер небезпеки. Вони можуть нести різну інформацію, у якій ти повинен розбиратися. Наприклад: “Пішохідний перехід”, “Небезпечний поворот” (лівий, правий), “Викидання гравію”, “Земляні роботи”, “Небезпечне узбіччя”, “Слизька дорога”, “Падіння каміння”, “Крутий спуск”, “Інші небезпеки”, “Залізничний переїзд зі шлагбаумом “, Залізничний переїзд без шлагбаума” — тут ти повинен бути особливо обережний, щоб правильно перейти колію і не потрапити під потяг.
Заборонні знаки
Заборонні знаки вводять або відміняють певні обмеження. Наприклад: “В’їзд заборонено” — забороняє в’їзд усіх видів транспорту, “Рух заборонено” — забороняє рух усіх видів транспорту, “Рух мотоциклів заборонено” — забороняє рух мотоциклів, “Рух на велосипедах заборонено” — забороняє рух на велосипедах, “Прохід закрито” — забороняє рух пішоходів, “Кінець зони всіх обмежень” — це означає, що всі обмеження знімаються.
Наказові знаки
Наказові знаки вводять або відміняють певні режими руху. Наприклад: “Рух прямо”, “Рух праворуч”, “Рух ліворуч” – дозволяє рух лише у вказаному напрямку, “Круговий рух” — дозволяє рух тільки у зазначеному стрілками напрямку, “Велосипедна доріжка” — дозволяє рух тільки на велосипедах, “Пішохідна доріжка” – дозволяє рух лише пішоходам.
Інформаційно-вказівні знаки
Інформаційно-вказівні знаки інформують про особливості режиму руху або про розташування в напрямку руху населених пунктів та інших об’єктів. Наприклад: “Місце зупинки автобуса” — це зупинка автобуса, “Місце зупинки тролейбуса”, “Місце зупинки трамвая”, “Місце зупинки таксі”, “Пішохідний перехід”, “Підземний перехід”, “Надземний перехід”, “Місце стоянки”, “Пункт харчування”, “Місце відпочинку”, Готель”, “ДАІ”, “Лікарня”, “Автозаправка”, “Вода для пиття”.
Всі дороги поділяються на головні і другорядні. У місті біля кожної дороги є тротуари, а за містом вздовж дороги тротуарів немає, і не є узбіччя, на якому можуть спинятися машини, по якому можна рухатись і пішоходам. Пам’ятайте, що за містом по узбіччю треба і іти назустріч транспорту.
III. Підсумок бесіди
Якщо ви вмієте читати дорожні знаки, то знатимете, як треба рухатися, чого остерігатися, куди звернутись у разі потреби. Дорожні таки – це азбука, по якій можна читати книгу доріг.

Контрольні запитання і завдання:
1. Навіщо потрібні дорожні знаки?
2. На які групи ділять дорожні знаки?
3. Яку форму мають попереджувальні знаки, про що вони говорять?
4. Де встановлюють знак, на якому намальовані діти?
5. Про що говорить знак “Пішохідний перехід”?



Правила експлуатації побутових нагрівальних, електричних та газових приладів

Мета:повторити та узагальнити правила експлуатації побутових нагрівальних, електричних та газових приладів.

1. Правила експлуатації побутових нагрівальних приладів
Під час експлуатації електронагрівальних приладів забороняється:
1. Експлуатувати електронагрівальні прилади без підставок із негорючих матеріалів.
2. Залишати без догляду ввімкненими в мережу електроприймачі.
3. Користуватися несправними або пошкодженими приладами, розетками, вимикачами, електромережами.
4. Розміщувати увімкнені електронагрівальні прилади близько від горючих матеріалів і конструкцій.
5. Сушити речі на електронагрівальних приладах.
6. Експлуатувати обігрівачі з відкритим нагрівальним елементом.
7. Застосувати нестандартні (саморобні) електронагрівальні прилади.
2. Правила експлуатації побутових електричних приладів
Кожний у себе вдома користується електропобутовими приладами (електропраскою, електроплитами тощо). У разі невмілого поводження ці прості речі також можуть бути причиною пожежі. Ось чому залишати електронагрівальні прилади без догляду не можна, навіть на короткий час, крім того, установлювати їх необхідно на негорючу підставку. Користуватися саморобними обігрівальними приладами — це значить свідомо піддавати себе й свій будинок небезпеці пожежі.
Здавалося б, що такий прилад, як електрочайник,є пожежонебезпечним, оскільки в ньому є вода. Але відомі випадки, коли й він був причиною пожежі. Якщо поставити ввімкнений електрочайник на стіл або буфет і залишити на тривалий час без догляду, то вода википить, і дно чайника розжариться до температури 300-500 градусів, а цього досить, щоб виникла пожежа.
Досить часто джерелом пожежі є телевізор. Пожежа найбільш імовірна в тих квартирах, де телевізор установлений поблизу батарей опалення, у меблевих стінках, тобто в місцях із недостатнім вентиляційним обміном. Ризикують ті люди, які вчасно не викликають майстра, хоча неодноразово помічають шум, гудіння, різні перешкоди на екрані.
3. Правила експлуатації побутових газових приладів
Також хочеться поговорити про побутові газові прилади, через які нерідко виникають пожежі. Основні причини — це витік газу внаслідок порушення герметичності трубопроводів, сполучних вузлів або через пальники газових плит. Природний і зріджений балонний газ здатні утворювати з повітрям вибухонебезпечні суміші. Саме тому, якщо в приміщенні відчутний запах газу, не можна запалювати сірника, запальнички, вмикати й вимикати електричні вимикачі, заходити до приміщення з відкритим вогнем або цигаркою. Усе це може спричинити вибух.
Таким чином, якщо витік газу відбувся з відкритого крана на газовому приладі, то його треба закрити, ретельно провітрити приміщення й тільки після цього можна запалювати вогонь. У випадку витоку газу в результаті ушкодження газової мережі або приладів, користування ними необхідно припинити й негайно повідомити в контору газового господарства. У газифікованих квартирах рекомендується щоранку провітрювати приміщення, де установлені газові плити. Категорично забороняється користуватися вогнем для виявлення витоку газу з газопроводів, балонів і газових приладів, можна застосовувати тільки мильний розчин.

Контрольні запитання і завдання:
1. Назвіть правила експлуатації побутових газових приладів.
2.Назвіть правила експлуатації побутових електричних приладів.
3. Назвіть правила експлуатації побутових нагрівальних приладів.



Поняття про джерела струму, їх небезпека для життя та здоров'я людини.

Мета: розкрити поняття про джерела струму, познайомити з небезпекою, яку вони становлять для життя і здоров'я людини.

1. Поняття про джерела струму
Електрична енергія як найуніверсальніша й найзручніша для використання форма енергії є сьогодні вірним помічником людини на виробництві та в побуті. Але електрика може нанести й непоправної шкоди здоров'ю людей, якщо не виконувати правил електробезпечності й не дотримувати заходів особистої безпеки.
У людини немає спеціальних органів чуття, які попереджали б її про небезпеку електричного струму. Тільки знання й виконання простих правил електробезпеки, дотримання заходів особистої безпеки можуть запобігти можливості поразки електрострумом.
У містах люди користуються тролейбусами, трамваями, метро, електричками. Над ними тягнуться дроти. Вони несуть електричну енергію, яка й приводить у рух транспорт.
А ще електричні машини печуть хліб, обгортають цукерки в папірці, шиють взуття, в'яжуть светри тощо. Усього не перерахуєш.
У кожного з вас у кімнаті на стіні є невеличка коробочка з двома отворами. Це — електророзетка. Без неї у квартирі жити було б не цікаво. Адже в неї вмикаються всі електроприлади.
2. Наслідки дії електричного струму на організм
Електрика — це також “труби”, тільки ними до нас у будинок надходить енергія. І так само як вода знаходить дірочку в трубі, через що й трапляється аварія, електроенергія стає небезпечною, якщо несправні дроти.
Струм, проходячи через тіло людини, впливає на центральну й периферичну нервові системи, викликаючи порушення або зупинку роботи серця й дихання. Також у разі ураження електрикою можна одержати електричний опік, механічну травму через скорочення м'язів під дією струму й осліплення електричною дугою. Смерть звичайно настає через зупинку серця або дихання, або того й іншого.
Найбільше від дії електричного струму страждає центральна нервова система. Через її ушкодження порушуються дихання й серцева діяльність. Найбільш уразливими ділянками тіла є бічні поверхні шиї, скроні, тильна сторона долоні; поверхня долоні між великим і вказівним пальцями, рука на ділянці вище кисті, плече, спина, верхня частина ноги.
Змінний і постійний струми небезпечні практично однаково. Під дією постійного струму скорочуються м'язи тіла. Якщо людина взялася за частину устаткування, яке перебуває під напругою,вона, можливо, не зуміє відірватися без сторонньої допомоги. Її буде притягувати до небезпечного місця. Під дією змінного струму м'язи періодично скорочуються із частотою струму, але пауза між скороченнями буває недостатньою, щоб звільнитися.
Десять “НЕ” у побуті й на вулиці
  • НЕ тягни вилку з розетки за дріт.
  • НЕ берися за дроти електричних приладів мокрими руками.
  • НЕ користуйся несправними електроприладами.
  • НЕ торкайся до провислих, обірваних і тих, що лежать на землі, дротів.
  • НЕ лізь і навіть не підходь до трансформаторної будки.
  • НЕ кидай нічого на дроти і в електроустановки.
  • НЕ підходь до дерева, якщо помітив на ньому обірваний дріт.
  • НЕ влазь на опори.
  • НЕ грайся під повітряними лініями електропередач.
  • НЕ піднімайся на дахи будинків і будівель, поруч із якими проходять електричні дроти.

Контрольні запитання і завдання
1. У яких ситуаціях людина може бути уражена електричним струмом?
2. Які дії людей призводять до електротравм?
3. Що варто робити, щоб не допустити ураження електричним струмом?



Вогненебезпечні речовини та матеріали. Пожежна безпека при поводженні з електричними, горючими легкозаймистими матеріалами та речовинами

Мета: познайомити дітей з легкозаймистими речовинами та матеріалами; проаналізувати випадки загоряння вогненебезпечних речовин та виробити правила пожежогасіння в таких випадках.

1. Вогненебезпечні речовини та матеріали.
Бурхливий розвиток хімічної промисловості викликав появу значної різноманітних речовин, які отримали широке розповсюдження. Щоденно людство користується нафтою і нафто-продуктами, природними і штучними газами. У побуті до пожежонебезпечних (речовини, які мають підвищену пожежоздатність) належать препарати в аерозольному пакуванні, багато засобів для виведення плям, полірування та склеювання, догляду за виробами із шкіри, деякі рідинні засоби для чищення, боротьби із побутовими комахами, для захисту рослин та частина мінеральних добрив.
Предмети, які нас оточують у житлі, часто виготовлені з використанням легкозаймистих матеріалів. Для надання привабливого зовнішнього вигляду дерев'яні поверхні меблів покривають спеціальними лаками. У диванах і кріслах під оббивкою прокладений поролон. Все частіше застосовують вироби з пластмас, одяг та килими із штучних волокон. І все це легко займається та добре горить, виділяючи токсичний дим, небезпечний для життя людини. Речовини, які мають підвищену пожежоздатність, називають пожежонебезпечними (вибухонебезпечними, вогненебезпечними).
До пожежонебезпечних речовин належать лаки, фарби, розчинники, аерозолі, газ тощо.
Пожежонебезпечними матеріалами є меблі, одяг, газети, журнали, книжки, картон, дерев'яні споруди, пластмасові вироби і покриття, дрова, вугілля, триса, стружка.
Поблизу цих матеріалів категорично забороняється палити, користуватися відкритим вогнем. Якщо необхідно розігріти пожежонебезпечну рідину, це роблять за допомогою гарячої води.
У разі виникнення загоряння можна застосовувати вогнегасник разового користування.
Горіння може розпочатися, коли є займиста речовина, кисень і джерело запалення (відкритий вогонь). Горючі матеріали горять і після зникнення джерела запалювання. Особливо обережними треба бути з бензином, ацетоном, спиртом. Синтетичні та пластикові вироби під час горіння виділяють отруйні гази.
2. Пожежна безпека при поводженні з електричними, горючими легкозаймистими матеріалами та речовинами (лаки, фарби, спирт, бензин)
У роботі з синтетичними, горючими та легкозаймистими матеріалами і речовинами ( лаки, фарби, спирт, бензин) слід дотримуватись таких правил:
  1. Не дозволено розігрівати перелічені матеріали.
  2. Заборонено користуватися відкритим вогнем на відстані менше 20 м від місця проведення будь-яких дій із такими речовинами.
  3. У разі використання імпортних речовин та матеріалів необхідно суворо дотримуватися вказівок та інструкцій з виконання робіт, що додаються. Не дозволено використовувати речовини та матеріали, які не мають характеристик пожежної безпеки, а також вказівок або інструкцій з безпечного використання робіт.
  4. Для виконання робіт з горючих речовин повинен застосовуватися інструмент, виготовлений із матеріалів, які не дають іскор у разі удару (алюміній, мідь, пластмаса, бронза).
  5. Посудини з горючими речовинами (металеві чи скляні) треба відкривати лише перед використанням, не тримати їх відкритими.
  6. Заборонено виливати легкозаймисті та легкозаймисті речовини в каналізацію.
  7. Усі вибухонебезпечні матеріали та речовини повинні зберігатися в місцях, недоступних для маленьких дітей, окремо від харчових продуктів.
  8. Не можна зберігати в житловому приміщенні, на лоджіях чи балконах великі запаси речовин, балони з горючим газом.
  9. Аерозольні балони бажано зберігати у вертикальному положенні в сухому прохолодному місці. На них не повинно потрапляти пряме сонячне світло. Під час розпилювання з балона не можна палити, стояти поблизу відкритого вогню, їх не можна розбивати і не рекомендується викидати до повного використання.
Для гасіння легкозаймистих рідин не можна використовувати воду, бо розтікаючись під цими рідинами,, вона збільшує поверхню горіння. У разі згоряння полум'я слід гасити вогнегасником. Водою під великим тиском можна збивати полум'я лише під час горіння пального в посудинах.

Контрольні запитання:
1. Які вогненебезпечні речовини ви знаєте?
2. Що може стати причиною пожежі?
3. Як правильно гасити пожежу під час горіння вогненебезпечних речовин та матеріалів?


Правила поведінки на льоду. Надання допомоги потерпілому на льоду взимку.

Мета: повторити з дітьми правила поведінки на льоду; узагальнити знання дітей з надання допомоги потерпілому на льоду взимку.

1. Правила поведінки на кризі
Катання на ковзанах — чудовий відпочинок під час зимових канікул та вихідними днями. Приємно й корисно покататись по дзеркальній поверхні ставка, озера чи річки. Але під льодом небезпека — крижана вода, у яку можна потрапити, розважаючись.
Безпечною є крига завтовшки не менше 10 см, яка утворюється тільки після тривалих морозів.
ПАМ'ЯТКА
Пам'ятай! Ніколи не ставай на лід навесні, восени та під час зимових відлиг. У цей час крига тонка й можна провалитися.
Якщо лід став досить товстим і міцним,і ти вирішив із друзями покататися на ковзанах, запам'ятай і завжди дотримуйся правил поведінки на кризі:
не заходь на лід далеко від берега;
не підходь до ополонок і не катайся біля них на ковзанах;
не ходи сам по льоду, а також не збирайтеся на кризі великими групами;
не з'їжджай на лижах із крутих берегів прямо на лід.
Якщо ж сталося лихо, клич на допомогу. Не панікуй,а спробуй обпертися грудьми на лід і просуватися до берега.

2. Надання допомоги потерпілому на льоду взимку
Обмороження, як правило, виникає від дії низької температури, однак і за температури вищої від 0, особливо у вологу вітряну погоду, воно також можливе. Найчастіше бувають обмороження стоп, кистей, обличчя, вух.
Розрізняють чотири ступеня обмороження. За I ступеня обмороження ділянка шкіри стає блідою і втрачає чутливість. Для II ступеня характерна поява пухирів. У разі III і IV ступенів обмороження спостерігається омертвіння шкіри і глибоких тканин, у тому числі кісток.
Перша допомога постраждалому повинна надаватися у теплому приміщенні або в сухому, достатньо захищеному від вітру місці. Постраждалого необхідно переодягти в сухий теплий одяг, взуття доцільно спочатку розрізати і тільки потім знімати.
Охолоджену кінцівку треба зігріти в теплій воді, при цьому розпочинати треба з води кімнатної температури +23-25 С, поступово підвищуючи її до 37-40С (до відчуття приємного тепла). Одночасно слід руками робити масаж кінцівки до центра. Після порожевіння і потепління шкіри обмороженої ділянки її витирають насухо й тепло закутують. Розтирати обморожені місця снігом заборонено.
У разі обмороження обличчя його масажують теплою чистою рукою.
За загального замерзання, переохолодження перша допомога спрямовується на зігрівання постраждалого. Його заводять (заносять) у тепле приміщення й, енергійно розтираючи тіло, намагаються відновити нормальний кровообіг. Якщо є можливість, постраждалого необхідно помістити у ванну з теплою водою. Якщо постраждалий не дихає, роблять штучне дихання. Після того, як постраждалий опритомніє, йому дають випити теплий чай або каву.

Контрольна запитання і завдання
1. Чому забороняється заходити на кригу далеко від берега?
2. Чому небезпечно ходити по кризі самому, а також великими групами?
3. Чому небезпечно знаходитись біля ополонки?
4. Яка товщина має бути в криги, щоб на ній можна було влаштувати ковзанку?



Правила безпечного користування газовими приладами
(котел, плита, запальничка тощо)

Мета: ознайомити учнів з основними вимогами безпечної експлуатаціх газових приладів; розвивати уважність та спостережливість; виховувати відповідальність та дисциплінованість.

І. Основні вимоги безпечної експлуатації побутових газових приладів:
а)забороняється самовільно встановлювати, переставляти, ремонтувати і замінювати газові прилади;
б)забороняється виявляти витікання газу за допомогою запаленого сірника;
в)забороняється користуватися несправними газовим приладами чи використовувати їх не за призначенням;
г)забороняється залишати без нагляду працюючи газові прилади;
д)забороняється сушити білизну чи волосся над плитою із запаленими пальниками;
е)забороняється використовувати газові плити з метою опалення;
ж)не допускається користування газом особам, які не пройшли спеціальне навчання.
ІІ. Вимоги техніки безпеки при користуванні побутовим газовим приладами.
1.Газові плити. Перед розпалюванням пальників газові плити необхідно:
а)перевірити, чи закриті крани на газопроводі до газової плити;
б)запалити сірник, піднести його до пальника плити і лише після цього відкрити кран цього пальника;
в)забороняється користуватись пальником, якщо полумя проскакує всередину пальника або відкривається від нього;
г)перед використанням духовкою необхідно пеЧревірити її, різко закривши і відкривши дверцята (3-5 разів);
д)для виключення газової плити необхідно закрити кран пальника. А потім кран, вентиль на підведеному газопроводі чи вентиль на балоні.
2.Газові проточні водонагрівачі (колонки).
Перед включенням колонки в роботу перевірте належність тяги в димоході.
Після цього необхідно:
а)відкрити кран, через який надходить газ;
б)запалити сірник і, повернувши ручку на першу горілку, запалити пальник;
в)відкрити кран на водопроводі;
г)запалити пальник колонки, відкривши кран в положення «відкрито»;
д)забороняється відключати автоматичний пристрій в колонці;
е)для виключення колонки необхідно закрити кран подання газу, а потім, дочекавшись, коли охолоне вода, закрити кран водопроводу.
3.Опалювальні котли (АГВ-80,АГВ-120)
Для включення в роботу котлів необхідно:
а)перевірити наявність тяги в димоході;
б)перевірити, чи закритий кран на приладі;
в)протягом 5хв. провентилювати топку, піднести запалений сірник до запальника, натиснути на кнопку електромагнітного клапана до відказу і запалити запальник;
г)переконавшись, що запальник продовжує горіти, повільно відкрити кран на пальнику.
Щоб виключити опалювальний котел, слід:
  • закрити кран газу на водонагрівачі;
  • закрити кран на газопроводі перед водонагрівачем.


Контрольні запитання і завдання
1. Що необхідно зробити перед запалювання газової плити?
2.Чи можна використовувати газову плиту для опалення приміщення?
3. Як правильно користуватися газовим котлом?



Пожежонебезпечні об'єкти. Новорічні свята: новорічна ялинка; електричні гірлянди; небезпека використання відкритого вогню (свічки, бенгальські вогні тощо). Користування печами, камінами.

Мета: ознайомити учнів з правилами користування печами,камінами; узагальнити знання учнями правил безпечного користування пожежонебезпечними об'єктами; розвивати уважність,спостережливість; виховувати дисциплінованість та відповідальність за власні вчинки.

1. Пожежонебезпечні об'єкти
У кожному будинку і квартирі є пожежонебезпечні об'єкти.
Це і телевізор, і радіоприймач, і пральна машина, і багато інших приладів, які працюють від електроенергії. Важко уявити наше життя без них.
На кухні встановлена газова плита, на якій щодня готують смачну їжу.
Використання побутових приладів не за призначенням або невміле користування ними може призвести до виникнення пожеж, травмувань та загибелі людей.
Пам'ятайте, що вдома не можна:
  • користуватися несправними електричними побутовими приладами;
  • захаращувати балкони і підвали;
  • гратися з вогнем;
  • зберігати на балконах і в гаражах легкозаймисті матеріали;
  • сушити речі над плитою.
2. Новорічні свята: новорічна ялинка, електричні гірлянди; небезпека використання відкритого вогню (свічки, бенгальські вогні тощо)
Багато радості дорослим і дітям приносить свято Нового року з лісовою красунею — ялинкою Проте, на жаль, іноді трапляється лихо. Через необережне поводження з вогнем ялинка може легко спалахнути ( особливо якщо вона тривалий час знаходиться в приміщенні і встигла вже дещо всохнути) і завдати шкоди людям і їхньому майну. Щоб не сталося біди, слід пам'ятати основні правила влаштування новорічних ялинок як удома, так і в школі.
Ялинку слід установлювати так, щоб залишався вільний вихід із приміщення. Гілля ялинки має знаходитися на відстані не менше одного метра від стін і стелі.
Заборонено:
  • використовувати для свята костюми з вати, паперу, марлі та подібних легкозаймистих матеріалів, які не просочені вогнезахисним складом;
  • використовувати для прикрашання ялинки легкозаймисті іграшки та прикраси;
  • застосовувати для ілюмінації ялинки свічки, бенгальські вогні, феєрверки тощо;
  • обкладати підставку та прикрашати гілля ватою й іграшками з неї.
Неподалік від ялинки треба розмістити вогнегасник, ящик із піском та інші засоби для гасіння пожежі.
3. Користування печами, камінами
У селах,де немає газу, використовують пічне опалення. Печі, плити, гриби призначені для опалювання приміщень і приготування їжі.
Перед початком опалювального сезону печі й димоходи необхідно прочистити, відремонтувати й побілити, зашпарувати тріщини. Ремонт і кладку печей можна довіряти тільки особам і організаціям, що одержали спеціальну ліцензію Міністерства з надзвичайних ситуацій на проведення цих робіт.
Піч, димар у місцях з'єднання з дерев'яними горищними або міжповерховими перекриттями мають бути з потовщенням цегельної кладки — розділкою. Не потрібно забувати й про потовщення стінок печі.
Пісне опалення є найбільш пожежонебезпечним. Тому не можна розпалювати складене в печі паливо гасом або бензином. У разі загоряння вони можуть вибухнути й обпалити обличчя, волосся. Меблі, занавіски та інші предмети, що можуть загорітися, мають розташувати не ближче одного метра від печі, груби чи плити. Не можна тримати біля плити речі, що можуть зайнятися: папір, тканину тощо. Не можна сушити над конфорками білизну. Щоб не загорілася підлога від вуглин,які випадають, її перед топковим отвором потрібно застелити жерстю. Щоб не допускати перегріву печі, рекомендується палити її двічі-тричі на день і не більше ніж по півтори години. За 3 години до сну топлення печі повинно бути припинене.
Не можна висипати непогашену золу поблизу будівель і парканів. Перш ніж викинути ці відходи,їх слід залити водою.
Не можна залишати розпалені прилади пічного опалення без нагляду, також не можна доручати їх малим дітям.
Надзвичайно небезпечно залишати печі, що паляться, без догляду або на піклування малолітніх дітей. Не можна застосовувати для розпалювання печей горючі й легкозаймисті рідини.
Будь-яка піч має стояти на самостійному фундаменті й не примикати всією площиною однієї зі стінок до дерев'яних споруд. Потрібно залишати між ними повітряний проміжок — відступ.
Не сушіть на печі речі й сирі дрова. І стежте за тим, щоб меблі, занавіски перебували не менш ніж за півметра від печі, що палять.
Перед початком опалювального сезону кожну піч, а також стінові димові канали в межах приміщення, і особливо димарі на горищі треба побілити вапняним або глиняним розчином, щоб на білому фоні можна було помітити чорні тріщини від диму, що проходить крізь них.
У жодному разі не можна розтоплювати піч дровами, що за довжиною не вміщуються в топку. По полінах вогонь може вийти назовні й перекинутися на найближчі предмети, підлогу й стіни.
Недотримання правил користування газом та пічним опаленням може стати причиною пожежі.

Контрольні запитання і завдання
1. Які пожежонебезпечні об'єкти є у вашому будинку чи квартирі?
2. Де має бути розташована ялинка в приміщенні, щоб не виникло пожежі?
3. Як правильно користуватися пічкою, каміном?



Запобігання дитячого травматизму від вибухонебезпечних предметів побутового призначення (піротехнічні засоби, горючі та легкозаймисті речовини)

Мета: узагальнити і систематизувати знань учнів з теми “Вибухонебезпечні речовини” ; навчити учнів правилам безпечного користування петардами та застосування феєрверків, салютів та інших піротехнічних виробів.

1. Вибухонебезпечні предмети — загроза для життя людини
До вибухонебезпечних предметів у наші дні можна віднести будь-яку речовину або предмет, що здатні вибухати й заподіювати чимало лиха тим, хто не вміє з ними поводитися. Найпильнішу увагу зараз приділяють таким “дитячим” розвагам як петарди. Ці предметні здатні розриватися в руках людини, що не вміє з ними поводитися. Можливий інший варіант, коли ця річ зроблена з порушенням технології виготовлення. До небезпечних і важких наслідків може призвести така іграшка. Відомі випадки, коли діти залишалися без верхніх або нижніх кінцівок тіла, без очей тощо. Щоб уникнути нещасних випадків, варто точно знати інструкції про застосування петард у побуті. Користуватися ними повинні дорослі люди, які добре розуміють наслідки від неправильного поводження з петардами.
Вибухонебезпечною речовиною може виявитися предмет, що містить вибуховий газ. Будь-який вибух позбавляє здоров'я людини. У багатьох будинках є газові плити, які мають точну інструкцію щодо застосування. Порушення такої інструкції може призвести до вибуху. Ось чому маленьких дітей не допускають до газових плит. Користуватися нею може тільки та людина, яка добре знаю інструкцію й пройшла певний курс навчання.
Пам'ятка щодо безпечного застосування феєрверків, салютів та інших піротехнічних виробів.
  • Купуйте піротехніку: салюти, феєрверки та інші піротехнічні вироби, тільки у спеціалізованих магазинах, а не з рук або на ринках, де вам можуть підсунути підробку.
  • Не можна влаштовувати феєрверки або салюти на відстані ближче ніж 20 метрів від житлових приміщень або легкозаймистих предметів, під низькими навісами й кронами дерев.
  • Не можна тримати гніт під час підпалювання біля обличчя.
  • Підпалювати гніт потрібно на відстані витягнутої руки. Горить він 6-8 с. Іскру, що відлетіла від феєрверка, важко загасити, тому в разі її потрапляння на шкіру опік забезпечений.
  • Не можна направляти ракети та феєрверки на людей. Ракети — це піротехнічні вироби підвищеної небезпеки. Іноді, під час установки в сніг, ракета може нахилитися, змінити напрямок і полетіти в юрбу. Тому в разі використання таких піротехнічних виробів, як ракети, необхідно стежити, щоб їхні пускові трубки були надійно зафіксовані на землі.
  • Не можна застосовувати салюти або феєрверки за сильного вітру.
  • Не можна дозволяти дітям гратися з піротехнікою. Піротехнічні вироби — це не іграшка для дітей!
  • Не можна впускати піротехнічні вироби, а тим паче спеціально кидати їх під ноги.
  • Не можна запускати феєрверк із рук (крім хлопавок і бенгальських свічок).
  • Не можна підходити до запалених салютів або феєрверків ближче безпечної відстані, зазначеної в інструкції щодо їх застосування.
  • Не можна носити піротехнічні вироби в кишенях.
  • Не можна нахилятися над феєрверком.
  • Кожен піротехнічний виріб забезпечено інструкцією щодо його застосування. Знайдіть кілька хвилин, щоб уважно ознайомитися з цією інструкцією. Це захистить вас від помилкових дій під час використання піротехніки.
  • Піротехніка була створена, щоб дарувати людям задоволення. Феєрверки, салюти та інші піротехнічні вироби використовуються здавна, щоб створити відчуття свята, дива. А в невмілих і безвідповідальних руках навіть невинна річ може стати смертельною небезпекою.
  • Пам'ятайте! Більшість нещасних випадків під час використання піротехнічних виробів відбувається через безвідповідальність і незнання елементарних правил безпеки. Бережіть себе, здоров'я й життя своїх близьких і оточуючих вас людей!
Правила користування петардами
  • Перш ніж використовувати петарду, уважно прочитайте інструкцію.
  • Не можна знаходитися з ракетою “напоготові” у приміщенні.
  • Не тримайте петарду близько до обличчя.
  • Не стійте з петардою під деревом під деревом, біля стіни або в натовпі.
  • Не тримайте запалену петарду в гілках.
  • Не направляйте лінію польоту в бік перехожих, тварин, будівель чи лісу.
  • Не нахиляйтеся над петардами.
  • Не підходьте до ракети протягом двох хвилин після того, як вона спрацювала ( чи не спрацювала).

Контрольна запитання і завдання
1. Які предмети відносяться до вогненебезпечних?
2. Де можна купувати піротехнічні засоби?
3. Що обов'язково має бути на піротехнічних засобах?
4. Що заборонено робити поруч з піротехнічними засобами?



Дорожня розмітка.
Рух за сигналами регулювальника.

Мета: познайомити учнів з деякими лініями дорожньої розмітки;вивчити сигнали регулювальника; розвивати уважність; виховувати дисциплінованість та відповідальність учнів.

1. Дорожня розмітка.
На проїзній частині вулиць і доріг можна побачити різні лінії, нанесені білою чи жовтою фарбами. Ці лінії називають дорожньою розміткою. Вона допомагає водіям орієнтуватися в русі, сприяє підвищенню безпеки руху.
Ось деякі лінії дорожньої розмітки.
Лінії пішохідного переходу
Перехід позначають широкими смугами білого кольору. Його називають переходом “зебра”. На широких дорогах посередині пішохідного переходу позначають “острівці безпеки”, де пішохід може перечекати потік машин.
Осьова лінія
Вона розділяє зустрічні потоки транспорту. Цю лінію наносять посередині проїзної частини. Вона буває суцільною або переривчастою. Переривчасту лінію водії можуть перетинати з обох сторін. Перетинати суцільну лінію розмітки чи їхати по ній забороняється.
Лінії, що ділять проїзну частину на смуги (ряди), по яких рухаються автомобілі в одному напрямку
Дві чи три такі переривчасті лінії показують водієві, що можна рухатися у два чи три ряди.
Лінії зупинки громадського транспорту
Ці зиґзаґоподібні лінії жовтого кольору позначають на проїзній частині місця зупинки автобуса, тролейбуса, таксі.
2. Рух за сигналами регулювальника
Нерідко на перехресті стоїть міліціонер. Він розвертається то праворуч, то ліворуч, піднімає руку вгору, убік, уперед або опускає її... Звісно ж, він не опинився там випадково, не знаючи, що робити серед машин. Міліціонер регулює рух,він допомагає водіям і пішоходам. Він стоїть на тих перехрестях, де світлофор з різних причин не може регулювати рух. Щоправда, регулювальник не має при собі червоного, жовтого й зеленого ліхтаря, проте в його руці є жезл. Жезлом він подає сигнали водіям. Регулювальник уважно стежить за транспортними засобами, що під'їжджають до перехрестя, щоб установити, хто куди має намір їхати, і залежно від цього направляє частину транспортних засобів прямо, частину праворуч, частину ліворуч, а декому подає сигнал для зупинки. Праця регулювальника нелегка. Водії всіх транспортних засобів, що під'їжджають до перехрестя, стежать за регулювальником, а він повинен стежити за всіма машинами спереду й позаду, праворуч і ліворуч. Звісно, упоратися із цим не так уже й просто, потрібні знання, досвід і до того ж — це небезпечно. Регулювальник відповідає за регулярний безперебійний рух. Помилятися йому не можна, не то станеться лихо.
Знайомство із сигналами регулювальника
Регулювальник подає сигнали жезлом, жестами рук і зміною положення корпуса.
Які сигнали регулювальника?
1. Регулювальник повернений до водіїв і пішоходів боком, ркуи витягнуті в сторону або опущені:
  • пішоходам дозволяється переходити проїзну частину. Для пішоходів цей сигнал регулювальника дорівнює зеленому сигналові світлофора;
  • нерейковим транспортним засобам дозволяється рух прямий і поворот праворуч. Під час повороту праворуч водії зобов'язані пропустити пішоходів;
  • трамваям дозволяється рухати тільки прямо.
2. Коли регулювальник підняв руку вгору
  • пішоходам забороняється переходити вулицю. Пішоходи,які в момент подачі сигнали були на проїзній частині, повинні закінчити перехід, або зупинитися на середині проїзної частини чи на “острівці безпеки”. Цей сигнал регулювальника відповідає жовтому сигналу світлофора;
  • в'їзд транспортних засобів на перехрестя заборонено. Транспортним засобам, що перебувають на перехресті, дозволений подальший рух.
3. Регулювальник повернений до водіїв чи пішоходів грудьми або спиною, руки витягнуті у сторону або опущені:
  • стій! Пішоходам переходити вулицю забороняється;
  • рух усіх транспортних засобів забороняється.
4. Регулювальник повернений до пішоходів і водіїв спиною або правим боком, права рука витягнута вперед:
  • рух пішоходів і всіх транспортних засобів забороняється, витягнута вперед рука регулювальника як шлагбаум забороняє рух, а спина — це “червоний сигнал” для всіх.
5. Регулювальник повернений до водіїв і пішоходів лівим боком, права рука витягнута вперед:
  • пішоходам дозволяється переходити проїзну частину за спиною регулювальника, водії зобовязані пропустити їх;
  • трамваю дозволяється поворот тільки ліворуч;
  • решті транспортних засобів дозволяється рух у всіх напрямках, тобто прямо, ліворуч і для розвороту.
6. Регулювальник повернений до водіїв і пішоходів грудьми, права рука його витягнута вперед:
  • пішоходам забороняється переходити проїзну частину;
  • усім транспортним засобам дозволяється поворот праворуч.
7. Регулювальник погойдує круглим диском із червоним вогнем або відбивачем світла, жезлом чи рукою:
  • водії і пішоходи, у бік яких спрямований цей сигнал, зобов'язані зупинитися.
Регулювальник може подавати й інші сигнали, зрозумілі водіям і пішоходам. Буває, що на перехресті стоїть регулювальник і працює світлофор. Пішоходи й водії зобовязані виконувати сигнали регулювальника навіть у тому випадку, якщо вони суперечать сигналам світлофора або дорожніх знаків.
Регулювальник на перехресті — свого роду диригент, який смугастою диригентською паличкою показує водіям напрямок або наказує зупинитися. Крім того, він стежить за порядком на перехресті, за тим, щоб водії й пішоходи виконували його вказівки.

Контрольні запитання і завдання:
1. Навіщо потрібна дорожня розмітка?
2. Як позначається пішохідний перехід?
3. У разі регулювання руху одночасно регулювальником і світлофором, чиї сигнали повинні виконувати учасники дорожнього руху?
4. За якого положення регулювальника дДорожня розмітка.
Рух за сигналами регулювальника.

Мета: познайомити учнів з деякими лініями дорожньої розмітки;вивчити сигнали регулювальника; розвивати уважність; виховувати дисциплінованість та відповідальність учнів.

1. Дорожня розмітка.
На проїзній частині вулиць і доріг можна побачити різні лінії, нанесені білою чи жовтою фарбами. Ці лінії називають дорожньою розміткою. Вона допомагає водіям орієнтуватися в русі, сприяє підвищенню безпеки руху.
Ось деякі лінії дорожньої розмітки.
Лінії пішохідного переходу
Перехід позначають широкими смугами білого кольору. Його називають переходом “зебра”. На широких дорогах посередині пішохідного переходу позначають “острівці безпеки”, де пішохід може перечекати потік машин.
Осьова лінія
Вона розділяє зустрічні потоки транспорту. Цю лінію наносять посередині проїзної частини. Вона буває суцільною або переривчастою. Переривчасту лінію водії можуть перетинати з обох сторін. Перетинати суцільну лінію розмітки чи їхати по ній забороняється.
Лінії, що ділять проїзну частину на смуги (ряди), по яких рухаються автомобілі в одному напрямку
Дві чи три такі переривчасті лінії показують водієві, що можна рухатися у два чи три ряди.
Лінії зупинки громадського транспорту
Ці зиґзаґоподібні лінії жовтого кольору позначають на проїзній частині місця зупинки автобуса, тролейбуса, таксі.
2. Рух за сигналами регулювальника
Нерідко на перехресті стоїть міліціонер. Він розвертається то праворуч, то ліворуч, піднімає руку вгору, убік, уперед або опускає її... Звісно ж, він не опинився там випадково, не знаючи, що робити серед машин. Міліціонер регулює рух,він допомагає водіям і пішоходам. Він стоїть на тих перехрестях, де світлофор з різних причин не може регулювати рух. Щоправда, регулювальник не має при собі червоного, жовтого й зеленого ліхтаря, проте в його руці є жезл. Жезлом він подає сигнали водіям. Регулювальник уважно стежить за транспортними засобами, що під'їжджають до перехрестя, щоб установити, хто куди має намір їхати, і залежно від цього направляє частину транспортних засобів прямо, частину праворуч, частину ліворуч, а декому подає сигнал для зупинки. Праця регулювальника нелегка. Водії всіх транспортних засобів, що під'їжджають до перехрестя, стежать за регулювальником, а він повинен стежити за всіма машинами спереду й позаду, праворуч і ліворуч. Звісно, упоратися із цим не так уже й просто, потрібні знання, досвід і до того ж — це небезпечно. Регулювальник відповідає за регулярний безперебійний рух. Помилятися йому не можна, не то станеться лихо.
Знайомство із сигналами регулювальника
Регулювальник подає сигнали жезлом, жестами рук і зміною положення корпуса.
Які сигнали регулювальника?
1. Регулювальник повернений до водіїв і пішоходів боком, ркуи витягнуті в сторону або опущені:
  • пішоходам дозволяється переходити проїзну частину. Для пішоходів цей сигнал регулювальника дорівнює зеленому сигналові світлофора;
  • нерейковим транспортним засобам дозволяється рух прямий і поворот праворуч. Під час повороту праворуч водії зобов'язані пропустити пішоходів;
  • трамваям дозволяється рухати тільки прямо.
2. Коли регулювальник підняв руку вгору
  • пішоходам забороняється переходити вулицю. Пішоходи,які в момент подачі сигнали були на проїзній частині, повинні закінчити перехід, або зупинитися на середині проїзної частини чи на “острівці безпеки”. Цей сигнал регулювальника відповідає жовтому сигналу світлофора;
  • в'їзд транспортних засобів на перехрестя заборонено. Транспортним засобам, що перебувають на перехресті, дозволений подальший рух.
3. Регулювальник повернений до водіїв чи пішоходів грудьми або спиною, руки витягнуті у сторону або опущені:
  • стій! Пішоходам переходити вулицю забороняється;
  • рух усіх транспортних засобів забороняється.
4. Регулювальник повернений до пішоходів і водіїв спиною або правим боком, права рука витягнута вперед:
  • рух пішоходів і всіх транспортних засобів забороняється, витягнута вперед рука регулювальника як шлагбаум забороняє рух, а спина — це “червоний сигнал” для всіх.
5. Регулювальник повернений до водіїв і пішоходів лівим боком, права рука витягнута вперед:
  • пішоходам дозволяється переходити проїзну частину за спиною регулювальника, водії зобовязані пропустити їх;
  • трамваю дозволяється поворот тільки ліворуч;
  • решті транспортних засобів дозволяється рух у всіх напрямках, тобто прямо, ліворуч і для розвороту.
6. Регулювальник повернений до водіїв і пішоходів грудьми, права рука його витягнута вперед:
  • пішоходам забороняється переходити проїзну частину;
  • усім транспортним засобам дозволяється поворот праворуч.
7. Регулювальник погойдує круглим диском із червоним вогнем або відбивачем світла, жезлом чи рукою:
  • водії і пішоходи, у бік яких спрямований цей сигнал, зобов'язані зупинитися.
Регулювальник може подавати й інші сигнали, зрозумілі водіям і пішоходам. Буває, що на перехресті стоїть регулювальник і працює світлофор. Пішоходи й водії зобовязані виконувати сигнали регулювальника навіть у тому випадку, якщо вони суперечать сигналам світлофора або дорожніх знаків.
Регулювальник на перехресті — свого роду диригент, який смугастою диригентською паличкою показує водіям напрямок або наказує зупинитися. Крім того, він стежить за порядком на перехресті, за тим, щоб водії й пішоходи виконували його вказівки.

Контрольні запитання і завдання:
1. Навіщо потрібна дорожня розмітка?
2. Як позначається пішохідний перехід?
3. У разі регулювання руху одночасно регулювальником і світлофором, чиї сигнали повинні виконувати учасники дорожнього руху?
4. За якого положення регулювальника дДорожня розмітка.
Рух за сигналами регулювальника.

Мета: познайомити учнів з деякими лініями дорожньої розмітки;вивчити сигнали регулювальника; розвивати уважність; виховувати дисциплінованість та відповідальність учнів.

1. Дорожня розмітка.
На проїзній частині вулиць і доріг можна побачити різні лінії, нанесені білою чи жовтою фарбами. Ці лінії називають дорожньою розміткою. Вона допомагає водіям орієнтуватися в русі, сприяє підвищенню безпеки руху.
Ось деякі лінії дорожньої розмітки.
Лінії пішохідного переходу
Перехід позначають широкими смугами білого кольору. Його називають переходом “зебра”. На широких дорогах посередині пішохідного переходу позначають “острівці безпеки”, де пішохід може перечекати потік машин.
Осьова лінія
Вона розділяє зустрічні потоки транспорту. Цю лінію наносять посередині проїзної частини. Вона буває суцільною або переривчастою. Переривчасту лінію водії можуть перетинати з обох сторін. Перетинати суцільну лінію розмітки чи їхати по ній забороняється.
Лінії, що ділять проїзну частину на смуги (ряди), по яких рухаються автомобілі в одному напрямку
Дві чи три такі переривчасті лінії показують водієві, що можна рухатися у два чи три ряди.
Лінії зупинки громадського транспорту
Ці зиґзаґоподібні лінії жовтого кольору позначають на проїзній частині місця зупинки автобуса, тролейбуса, таксі.
2. Рух за сигналами регулювальника
Нерідко на перехресті стоїть міліціонер. Він розвертається то праворуч, то ліворуч, піднімає руку вгору, убік, уперед або опускає її... Звісно ж, він не опинився там випадково, не знаючи, що робити серед машин. Міліціонер регулює рух,він допомагає водіям і пішоходам. Він стоїть на тих перехрестях, де світлофор з різних причин не може регулювати рух. Щоправда, регулювальник не має при собі червоного, жовтого й зеленого ліхтаря, проте в його руці є жезл. Жезлом він подає сигнали водіям. Регулювальник уважно стежить за транспортними засобами, що під'їжджають до перехрестя, щоб установити, хто куди має намір їхати, і залежно від цього направляє частину транспортних засобів прямо, частину праворуч, частину ліворуч, а декому подає сигнал для зупинки. Праця регулювальника нелегка. Водії всіх транспортних засобів, що під'їжджають до перехрестя, стежать за регулювальником, а він повинен стежити за всіма машинами спереду й позаду, праворуч і ліворуч. Звісно, упоратися із цим не так уже й просто, потрібні знання, досвід і до того ж — це небезпечно. Регулювальник відповідає за регулярний безперебійний рух. Помилятися йому не можна, не то станеться лихо.
Знайомство із сигналами регулювальника
Регулювальник подає сигнали жезлом, жестами рук і зміною положення корпуса.
Які сигнали регулювальника?
1. Регулювальник повернений до водіїв і пішоходів боком, ркуи витягнуті в сторону або опущені:
  • пішоходам дозволяється переходити проїзну частину. Для пішоходів цей сигнал регулювальника дорівнює зеленому сигналові світлофора;
  • нерейковим транспортним засобам дозволяється рух прямий і поворот праворуч. Під час повороту праворуч водії зобов'язані пропустити пішоходів;
  • трамваям дозволяється рухати тільки прямо.
2. Коли регулювальник підняв руку вгору
  • пішоходам забороняється переходити вулицю. Пішоходи,які в момент подачі сигнали були на проїзній частині, повинні закінчити перехід, або зупинитися на середині проїзної частини чи на “острівці безпеки”. Цей сигнал регулювальника відповідає жовтому сигналу світлофора;
  • в'їзд транспортних засобів на перехрестя заборонено. Транспортним засобам, що перебувають на перехресті, дозволений подальший рух.
3. Регулювальник повернений до водіїв чи пішоходів грудьми або спиною, руки витягнуті у сторону або опущені:
  • стій! Пішоходам переходити вулицю забороняється;
  • рух усіх транспортних засобів забороняється.
4. Регулювальник повернений до пішоходів і водіїв спиною або правим боком, права рука витягнута вперед:
  • рух пішоходів і всіх транспортних засобів забороняється, витягнута вперед рука регулювальника як шлагбаум забороняє рух, а спина — це “червоний сигнал” для всіх.
5. Регулювальник повернений до водіїв і пішоходів лівим боком, права рука витягнута вперед:
  • пішоходам дозволяється переходити проїзну частину за спиною регулювальника, водії зобовязані пропустити їх;
  • трамваю дозволяється поворот тільки ліворуч;
  • решті транспортних засобів дозволяється рух у всіх напрямках, тобто прямо, ліворуч і для розвороту.
6. Регулювальник повернений до водіїв і пішоходів грудьми, права рука його витягнута вперед:
  • пішоходам забороняється переходити проїзну частину;
  • усім транспортним засобам дозволяється поворот праворуч.
7. Регулювальник погойдує круглим диском із червоним вогнем або відбивачем світла, жезлом чи рукою:
  • водії і пішоходи, у бік яких спрямований цей сигнал, зобов'язані зупинитися.
Регулювальник може подавати й інші сигнали, зрозумілі водіям і пішоходам. Буває, що на перехресті стоїть регулювальник і працює світлофор. Пішоходи й водії зобовязані виконувати сигнали регулювальника навіть у тому випадку, якщо вони суперечать сигналам світлофора або дорожніх знаків.
Регулювальник на перехресті — свого роду диригент, який смугастою диригентською паличкою показує водіям напрямок або наказує зупинитися. Крім того, він стежить за порядком на перехресті, за тим, щоб водії й пішоходи виконували його вказівки.

Контрольні запитання і завдання:
1. Навіщо потрібна дорожня розмітка?
2. Як позначається пішохідний перехід?
3. У разі регулювання руху одночасно регулювальником і світлофором, чиї сигнали повинні виконувати учасники дорожнього руху?
4. За якого положення регулювальника дозволяється рух пішохода?



Правила поведінки з побутовими електроприладами:праскою, холодильником, пральною машиною, електроплитою тощо. Дії населення при виявленні газу

Мета: познайомити учнів з правилами поведінки з побутовими електроприладами; вивчити дії населення при виявленні газу.

Потенційною загрозою катастрофічного масштабу є газ, який використовується на кухні. Вибухонебезпечна суміш газу з повітрям здатна не тільки травмувати людину, але й зруйнувати будинок.
Звичайно витоки газу відбуваються через негерметичність з'єднувальних шлангів і трубопроводів, погану пам'ять людей, які залишають відкритими вентилі, пустощі дітей, заливання вогню водою, що стікає з каструлі, яка бурхливо кипить, тощо.
З метою протипожежної профілактики треба взяти за правило — перед виходом із дому закривати газ за допомогою крана, який знаходиться на трубі. Так само треба діяти в будинках, де живуть малі діти. Їх дуже приваблює вигляд газових плит і особливо ці малі ручки, які так цікаво крутити. Якщо газ буде перекритий на підвідній трубі, ці пустощі не завдадуть лиха, а якщо ні...
Балони зі зрідженим пропаном треба ставити лише вертикально, далі від тепла й відкритого полумя. Бажано в приміщеннях, які провітрюються. На дачах — у підвалах або на вулиці у спеціальних ящиках із вентиляційними отворами.
Якщо ви відчули запах газу в приміщенні, де встановлено газове приладдя:
  • негайно перекрийте вентилі на газовому приладді та крани подачі газу перед ними;
  • виведіть людей із загазованих і сусідніх приміщень;
  • організуйте провітрювання приміщень, відчиніть вікна та двері;
  • викличте аварійну службу газу за телефоном “104”;
  • із прибуттям бригади аварійної газової служби дійте за її вказівками.
Якщо ви відчули запах газу в приміщенні із значною кількістю людей:
  • повідомте людей,які перебувають у приміщеннях, про необхідність негайно залишити приміщення;
  • повідомте аварійну службу газу;
  • організуйте провітрювання приміщень;
  • не допускайте людей у загазоване приміщення;
  • організуйте чергування біля входів загазованого приміщення до приїзду аварійної бригади газової служби;
  • із прибуттям аварійної бригади служби газу дійте за її вказівками.


Правила пожежної безпеки у вашому домі. Гасіння пожежі в квартирі на початковій стадії загоряння. Правила поведінки під час пожежі.

Мета: навчити дітей основним правил поведінки під час пожежі в будинку.

1. Правила поводження безпеки у вашому домі
Пожежа — це завжди лихо. Проте не всі знають елементарні правила поведінки у випадку пожежі. І навіть знайоме з дитинства - “телефонуйте 101” - у паніці забувається. Ось декілька найпростіших порад, які допоможуть вам у складній ситуації. Головне правила — ніколи не панікувати!
2. Дії людини під час пожежі
  1. під час пожежі головне не панікувати, а діяти рішуче й швидко. Якщо вогонь розпалюється й захоплює все більшу площу, необхідно негайно залишити квартиру. Перед тим слід перекрити газ і допомогти вийти з небезпечної зони маленьким дітям і літнім людям. Спускатися краще сходами, а не в ліфті: у випадку поширення пожежі по всьому будинку ліфт може зупинитися й перетворитися у страшну пастку.
  2. Якщо пожежа незначна, викликавши за телефоном “101” пожежних, варто гасити вогонь самостійно, за допомогою вогнегасника, води, або просто накривши полумя килимом чи ковдрою. Електроприлади можна гасити, лише відімкнувши їх від джерела струму.
  3. Не можна розкривати вікна під час пожежі: приплив кисню надасть вогню сили розгорітися. Якщо пожежу згасити не вдалося , а покинути будинок уже важко, потрібно вивісити у вікні “знак лиха” - біле простирадло.
  4. Якщо ти живеш на одному з перших поверхів, шлях до порятунку лежить тільки через вікно, кинь униз матраци, подушки, ковдри; зменшити висоту стрибка можна, використовуючи привязані до батарей опалення мотузку, штори чи простирадла.
  5. Дуже небезпечні пожежі у степовій місцевості в суху погоду за сильного вітру. Під час пожеж вигорає трава, чагарник і молода паросль. Вітер розносить іскри з великою швидкістю.
Основні правила поведінки під час пожежі
  • Виявивши пожежу, намагайтеся тверезо оцінювати ситуацію, власні сили й знайти собі помічників.
  • Насамперед, викличте пожежну службу. У ризикованих ситуаціях не гайте часу сил на порятунок майна.
  • Перш за все рятуйте себе й інших потерпілих.
  • Подбайте про порятунок дітей і літніх людей. Відведіть їх подалі від місця пожежі, оскільки можливі вибухи газових балонів, бензобаків і швидке поширення вогню.
  • Треба обовязково відіслати кого-небудь назустріч пожежним підрозділам, щоб надати їм необхідну інформацію (точна адреса, найкоротший підїзний шлях, що горить, чи є там люди).
  • Під час пожежі не треба:
- Намагатися вийти через задимлену сходову площадку.
- Користуватися ліфтом.
- Спускатися по ринвах, простирадлах і мотузках.
- Відкривати вікна й двері (це збільшить приплив кисню).
- Вистрибувати з вікон верхніх поверхів.
- Гасити водою ввімкнені електроприлади.

Контрольні запитання і завдання:
1. Чим заборонено гасити електроприлади?
2. Чи можна користуватися ліфтом під час пожежі? Чому?
3. Що необхідно повідомити пожежним службам, вийшовши їм назустріч?
4. Як потрібно виходити з задимленої кімнати?
5. Як необхідно гасити пожежу?
6. Чи можна відкривати вікна? В яких випадках?



Пасажир у автомобілі

Мета:

Люди машини зробили для себе,
Щоб підкорити дороги і небо,
Щоб відчувати і сонце, і вітер,
І щоб у Космос безмежний злетіти.
Але машини нам треба ще й знати,
Правила також потрібно вивчати.
Зоб зберегти і здоров'я, життя,
Треба учити все до пуття.

1. Можлива небезпека пасажирських місць
Усередині салону автомобіля для пасажира існують такі фактори,що можуть призвести до травм:
наявність зайвих пасажирів;
багаж на задньому сидінні;
імовірність пересування пасажира в середині салону;
наявність виступів усередині автомобіля;
незакріплені предмети.

2. Захисні системи, їх призначенням
Найнебезпечнішим є переднє сидіння поруч з водієм, тому перевезення дітей до 12-ти років на цьому сидінні суворо заборонено.
До захисних систем салону автомобіля належать:
  • підголівники;
  • ремені безпеки (обов'язково ремені під час руху автомобіля мають бути пристебнуті);
  • надувні подушки безпеки;
  • безпечні колисочки для дітей до одного року;
  • безпечне крісло для дітей дошкільного віку.

3. Правила поведінки пасажира у автомобілі
Пасажир у автомобілі має поводитися так:
  • посадку та висадку з легкового автомобіля слід здійснювати не на проїзній частині,а у спеціально відведених місцях чи біля бордюру і лише після повної зупинки транспорту, і найголовніше- не зі сторони руху транспорту;
  • під час руху автомобіля не можна відволікати водія;чіпати ручки дверей; гратися гострими предметами; висовувати руки і голову з вікна автомобіля;
  • треба обов'язково користуватися ременями безпеки.

Контрольні запитання і завдання:
1. Як поводитись, якщо стався наїзд на пішохода?
2. Коли водій не має права сидіти за кермом?
3. Як водій має вести себе з пасажирами?
4. Як треба поводитись в салоні автомобіля?
5. Чому не можна відволікати водія під час руху автомобіля?
6. Чому обов'язково треба користуватися ременями безпеки?



Запобігання виникненню пожеж від електричного струму та правила гасіння таких пожеж. Дії учнів при пожежі

Мета: узагальнити знання дітей з причини виникнення пожеж від електричного струму; вивчити основні правила гасіння таких пожеж та дії учнів під час пожежі.

1. Запобігання виникненню пожеж від електричного струму та правила гасіння таких пожеж.
Згідно з багаторічними статистичними даними всі електричні вироби, що стали “винуватцями” реальних пожеж, можна розташувати за рангом небезпеки.
На першому місці перебувають кабелі й дроти, згоряння яких стало причиною основної кількості пожеж з найбільшими збитками і травмами. Використання несправних електрообігрівачів на другому місці. Усіма улюблені телевізори — на третьому “небезпечному” місці. Ось із них ми й почнемо нашу розмову.
Нерідко телевізори залишають у “режимі очікування”. Варто запам'ятати, що “режим очікування” у телевізора, музичного центра, комп'ютера й іншої техніки — це пожежонебезпечний режим. Особливо це стосується телевізора. Залишивши його в “режимі очікування”, ви повинні знати, що всі вузли перебувають під напругою, не включена тільки розгортка екрана. Загоряння може відбутися під час вашої відсутності через стрибки напруги електромережі або під час грози, якщо захист будинку від блискавки недостатній. Імпортні моделі погано переносять властивості наших електромереж. Тому, останній хто виходить із будинку, повинен не тільки вимкнути телевізор, але ще краще — вийняти вилку з розетки. Прислухайтесь до порад фахівців!
Телевізор поставте так, щоб під час роботи він нормально охолоджувався:не ставте його поблизу батареї; не розміщуйте в ніші стінки; не закривайте отвору на задній панелі декоративною серветкою.
Підхід до розетки зробіть максимально доступним і безпечним для швидкого відключення приладу, який загорівся. Навколо телевізора не треба збирати легкогорючі матеріали (штори, книги, газети, пластикові серветки тощо), а також не варто ставити на нього зверху квіткову вазу з водою, особливо якщо в будинку є діти або тварини, які можуть перекинути воду й спричинити замикання.
А тепер, увага!Першими ознаками несправності телевізора можуть бути:збільшення яскравості, зростання кількості перешкод, перекручування зображення. Потріскування й поява синюватого диму свідчить, що незабаром може трапитися розрив оболонки електронно-променевої трубки. У цьому випадку негайно відімкніть телевізор від електромережі.
Якщо відбулося загоряння всередині телевізора, треба швидко відімкнути його від розетки, накрити важкою тканиною або вовняною ковдрою, щільно обтиснути по периметру для припинення доступу повітря до вогню, можна зверху лити воду прямо на ковдру. При цьому стояти треба збоку від телевізора, а не попереду й не позаду, тому що можливий вибух кінескопа. Якщо ж у першу хвилину впоратися із загорянням не вдалося й вогонь вийшов за межі корпуса телевізора, терміново залишайте приміщення через те, що дим, який виділяється, дуже токсичний. Ідучи, щільно закрийте вікно й двері за собою — щоб уникнути поширення пожежі від повітряного потоку. Телефонуйте за єдиним номером порятунку “101”, сповістіть про пожежу сусідів.
2. Дії учнів під час пожежі
Пожежа застала вас у приміщенні:
  • ви прокинулись від шуму пожежі й запаху диму, не сідайте в ліжку, а скотіться з нього прямо на підлогу;
  • повзіть по підлозі під хмарою диму до дверей вашого приміщення, але не відчиняйте їх відразу;
  • обережно доторкніться до дверей тильною стороною долоні, якщо двері не гарячі, то обережно відчиніть їх і швидко виходьте;
  • якщо двері гарячі — не відчиняйте їх, дим та полум'я не дозволить вам вийти;
  • щільно зачиніть двері, а всі щілини й отвори заткніть будь-якою тканиною, щоб уникнути подальшого проникнення диму, то повертайтесь поповзом у глибину приміщення і вживайте заходів для порятунку;
  • присядьте, глибоко вдихніть повітря, розкрийте вікно, висуньтеся та кричіть “Допоможіть, пожежа!”;
  • ви не в змозі розкрити вікно — розбийте віконне скло твердим предметом і приверніть увагу людей, які можуть викликати пожежну команду;
  • якщо ви вибралися через двері, зачиніть їх і поповзом пересувайтеся до виходу з приміщення;
  • обов'язково зачиніть за собою всі двері;
  • під час пожежі заборонено користуватися ліфтами;
  • якщо ви знаходитись у висотному будинку, не біжіть вниз крізь вогнище, а скористайтеся можливістю врятуватися на даху будівлі.
У всіх випадках, якщо ви в змозі, зателефонуйте “101” і викличте пожежну службу.

Контрольні запитання і завдання
1. Де має стояти телевізор, щоб уникнути пожежі?
2. Що необхідно зробити в першу чергу коли замкнуло телевізор?
3. Які ознаки несправності телевізора?



Основні види ДТП. Поведінка при ДТП

Мета: познайомити дітей з основними видами ДТП; з'ясувати причини ДТП за участі дітей; скласти послідовність поведінки при ДПТ.

Дорожні правила ми вивчали охоче,
Й виконуємо всі старанно їх,
Бо кожен у здоров'ї жити хоче,
Щоб радісно було і линув сміх.
Тож: правила ці всі для нас писали,
Щоб ми закон дороги поважали
І добре знали, як себе вести.
Бо це дорога, там і небезпека.
Трапляються пригоди різні і не раз.
І хоч в пригоді дощ, мороз чи спека,
А ми були в безпеці.
В добрий час!

1. Основні види ДТП
  • перехід перед транспортом, що рухається, на близькій відстані;
  • перехід вулиць у невстановленому місці (це дуже небезпечно й часто призводить до нещасних випадків);
  • ходіння по проїзній частині вулиці, дороги;
  • гра на бруківці;
  • неправильна поведінка під час виходу з трамвая, автобуса, тролейбуса;
  • неправильний обхід транспорту.
2. Основні причини дорожньо-транспортних пригод за участю дітей
1. Закінчення навчального року, збільшення числа дітей на дорогах.
2. Зниження контролю з боку батьків.
3. Слизькі ділянки дороги під час негоди.
4. Зниження видимості через негоду.
5. Яскраве осліплююче сонце.
6. Поганий стан доріг.
7. Неуважність водіїв і пішоходів.
8. Перетинання проїзної частини дорогою до школи.
9. Рухливі ігри на проїзній частині.
10. Їзда на велосипедах по проїзній частині.
11. Зниження огляду під час негоди через парасольку, піднятий комір тощо.
12. Перехід доріг під час колективного відвідування театрів та інше.
13. Адаптація до нових умов під час відпочинку поза оселею.
3. Поведінка в разі ДТП
Існує декілька правил для тих, хто виявися свідком або учасником ДТП:
  • за будь-яких умов не залишати постраждалого без допомоги;
  • негайно сповістити про пригоду ДАІ ( це не обов'язково в разі відсутності жертв, а в учасників — претензій одне до одного);
  • намагатися нічого не змінювати на місці пригоди;
  • свідкам наїзду чи аварії, після якої водій покинув місце пригоди, запам'ятати й записати номер, марку, колір і прикмети машини та водія, викликати швидку допомогу, сповістити дорослих і працівників ДАІ.
Якщо ви їдете на передньому місці пасажира, закрийте голову руками та ляжте на бік, простягнувшись на сидінні. Знаходячись на задньому сидінні, упадіть на підлогу. Якщо поруч із вами дитина — накрийте її собою.
Як діяти після аварії? З'ясуйте,у якому місці автомобіля, у якому положенні Ви перебуваєте, чи не горить автомобіль та чи не підтікає бензин (особливо в разі перевертання). Якщо двері заклинені, покиньте салон автомобіля через вікна,відчинивши їх або розбивши важкими підручними предметами. Вибравшись із машини, відійдіть від неї якнайдалі — можливий вибух.
Після цього намагайтеся зберігати спокій, огляньте себе та місце аварії, за можливості надайте само- та взаємодопомогу. Слід пам'ятати, що життя потерпілого залежить від вчасного та кваліфікованої медичної допомоги.

Контрольні запитання і завдання
1. Що треба робити, щоб не потрапити в ДТП?
2. Які ви знаєте причини ДТП з дітьми ?
3. Чому не можна перебігати дорогу перед транспортом, що рухається на невизначеній відстані від пішохода?



Долікарська допомога постраждалим від пожеж. Шкідливість і небезпечність куріння

Мета: навчити учнів надавати долікарську допомогу постраждалим від пожеж та собі; повторити про шкідливість та небезпечність куріння.

1. Долікарська допомога постраждалим від пожеж
Якщо на людині горить одяг, треба якнайшвидше загасити вогонь. А зробити це досить важко, тому що від болю людина втрачає контроль над собою й починає метатися, підсилюючи тим самим полум'я. Насамперед людину треба зупинити будь-яким чином: або грізно крикнути, або повалити додолу.
Одяг,що зайнявся, зірвіть або погасіть, заливаючи водою (узимку закидайте снігом). Якщо води немає, накиньте на постраждалого будь-який одяг або щільну тканину, не закриваючи голови, щоб він не отримав опіку дихальних шляхів і не отруївся токсичними продуктами горіння. Але майте на увазі: висока температура від одягу, що тліє, згубно впливає на шкіру. Якщо нічого під рукою не виявилося, катайте людину по землі, щоб збити полум'я.
Загасивши вогонь, винесіть потерпілого на свіже повітря, розріжте тліючий одяг і зніміть його, намагаючись не пошкодити обпалену поверхню. Накладіть на уражені місця пов'язку з бинта або чистої тканини. У разі великих опіків загорніть в чисте простирадло, терміново викличте “швидку” або відправте його в найближчий лікувальний заклад на носилках. Для зменшення болю дайте таблетку анальгіну чи аспірину. Якщо в постраждалого немає блювоти, постійно напувайте його водою.
За опіків першого ступеня (коли шкіра тільки почервоніла) для зменшення болю й попередження набряку тканин застосовують холодну воду, лід або сніг протягом 10 хвилин, а потім змазують уражену ділянку горілкою чи одеколоном, але пов'язку не накладають. Кілька разів удень обробляють протиопіковими аерозолями чи наносять тонким шаром синтоміцинову мазь.
За опіків другого ступеня (коли утворилися пухирі, причому деякі з них лопнули) обробляти уражені місця горілкою чи одеколоном не треба, оскільки це викличе сильний біль і печіння. На ділянку опіку накладіть стерильну пов'язку з бинта або пропрасованої тканини. Обпечену шкіру не слід змащувати жиром, зеленкою чи марганцівкою. Полегшення це не приносить, а тільки перешкоджає лікареві визначити ступінь ураження тканин. Добре допомагають примочки із сечі — це стародавній і безвідмовний народний засіб.
Якщо одяг на вас, не біжіть — полум'я розгориться ще сильніше. Намагайтеся швидко скинути одяг, що палає. Вам пощастило, якщо поруч є калюжа чи замет — поринайте туди. Якщо їх немає, падайте на землю й катайтеся, поки не зіб'єте полум'я.
2. Шкідливість і небезпечність куріння
Скільки нещасть приносять нам безтурботні курці! Найчастіше породжується ця безтурботність зловживанням спиртними напоями. Нерідко людина на підпитку кидає куди завгодно непогашені недопалки. Лягає в ліжко із запаленою сигаретою, зовсім не думаючи про наслідки.

Контрольні запитання і завдання:
1. Що необхідно робити,якщо на людині горить опік?
2. В якому випадку опіки можна обробляти одеколоном чи спиртом? Коли заборонено?
3. Доведіть, що куріння шкідлива звичка.



Ознаки отруєння. Запобігання отруєння чадним газом. Домедична допомога при отруєння.

Мета: вивчити ознаки отруєння, ознайомити дітей з правилами поводження при отруєннях чадним газом та заходами безпеки щодо попередження отруєння побутовим газом.

1. Ознаки отруєння
Побутовий газ може бути дуже небезпечним, бо утворює з повітря вибухопожежонебезпечну суміш.
Чадний газ — продукт неповного згоряння речовин. Високотоксичний газ, без кольору, що іноді має запах гару. Проводить організм до гострого кисневого голодування.
Під час горіння виділяються отруйні гази, в вміст кисню в повітрі знижується. Ось чому небезпечний не тільки й навіть не стільки вогонь, скільки дим і гар від нього. Треба враховувати й можливі реакції організму людини за збільшення концентрації продуктів горіння:
чадного газу: слабкі головні болі, запаморочення, непритомність, кома, швидка смерть, миттєва смерть.
Вуглекислого газу: частішання серцебиття, початок паралічу і повний параліч дихальних центрів і смерть.
Ознаки отруєння: важкість у голові, запаморочення, шум у вухах, блювота, почервоніння шкіри, різка м'язова слабкість, посилення серцебиття, сонливість.
За важкого отруєння: втрата свідомості, мимовільне сечовипускання, збліднення/посиніння шкіри, поверхневий подих, судоми.
2. Допомога в разі отруєння чадним газом
Винесіть потерпілого на свіже повітря.
Розстебніть одяг, відновіть прохідність дихальних шляхів, стежачи за тим, щоб не западав язик.
Укладіть постраждалого (ноги повинні бути вище тіла). Прикладіть холод до голови.
Розітріть тіло і груди, укрийте тепліше й дайте понюхати нашатирний спирт.
Якщо почалася блювота, поверніть на бік.
У разі зупинки або вповільнення подиху (до 8 вдихів за хвилину) починайте робити штучне дихання.
Щоб самому не отруїтися “вдих” робіть через мокру марлеву пов'язку (носову хустку), а коли потерпілий видихає відхиляйтесь в бік.
Після поліпшення стану потерпілого дайте йому питво у великій кількость (чай, молоко, кефір).
3. Заходи безпеки щодо попередження отруєння побутовим газом
З метою запобігання отруєння газом у побуті необхідно використовувати такі запобіжні заходи:
  • не перебувайте тривалий час на кухні за ввімкненого газу (особливо хворі і літні люди);
  • не дозволяйте дітям грати або робити уроки на кухні;
  • не обігрівайте приміщення квартири газом;
  • не відкривайте максимально газові крани;
  • стежте за кольором полум'я (жовтий колір полум'я свідчить про несправність пальника);
  • посуд із широким дном ставте на підставку з високими ребрами;
  • не залишайте ввімкнені газові прилади без догляду;
  • під час користування газовою плитою відкрийте кватирку, а двері кухні зачиніть;
  • після вимикання газу провітріть кухню протягом 15-20 хвилин;
  • використовуйте підплиткові повітряочищувачі або витяжні вентилятори.

Контрольні запитання й завдання:
1. Які ознаки отруєння чадним газом?
2. Як допомогти людині при отруєнні чадним газом?
Який колір полумя свідчить про несправність пальника?



Правила поведінки дітей під час весняних канікул

Дуже часто наслідки нещасних випадків стають плачевними в результаті необачності дітей, при користуванні побутовими предметами під час канікул, коли учні залишаються вдома без нагляду дорослих. Часто результатом трав­ми може бути порушення поведінки під час гри на подвір’ї. Тому для запобі­гання небажаних травм та нещасних випадків пропоную вам запам’ятати прави­ла поведінки під час канікул:
1. Не бери в рот гвіздки, монети, ґудзики та інші неїстівні предмети. Ти
можеш кашлянути або чхнути і тоді несподівано проковтнеш те, що тримаєш в
роті. Я знала одного хлопчика, який бігав по всій хаті за своїм молодшим
братом, не випускаючи з рота зубної щітки, несподівано він оступився, впав,
зробив ковтальний рух і - ви не повірите! - проковтнув зубну щітку.
2. Не засовуй пальці куди попало: в пральну машину, в міксер, навіть у вузьке горло пляшки з газованою водою. Один мій знайомий хлопчик ухитрив­ся засунути пальця в пляшку і його прийшлося вести в лікарню і під нар­козом виймати пальця з пляшки.
3. Ліки можна приймати тільки ті, які тобі дають батьки або лікар. Ніколи не ковтай пігулок, які тобі сподобались, навіть якщо вони на вигляд і на смак схожі на цукерки, і не пий сам мікстур, навіть солодких. Навіть без­винні ліки, такі як аспірин, можуть зашкодити, якщо приймати їх без необ­хідності.
4. Ножі зовсім не придатні в якості іграшок. Ніж - це дуже корисна річ, але з ним треба правильно поводитись, а дитину цьому навчити практично неможливо. Старші діти також не повинні бешкетувати з ножами, особливо якщо поруч знаходиться інша дитина. Дуже часто діти отримують серйозні по­різи із-за необачного поводження з ножем.
5. Якщо ти відчуваєш, що в око щось потрапило, скажи про це батькам. Іноді в око потрапляє вія, частинка сміття і щоб від нього звільнитися треба промити око водою, або охайно витягнути смітинку із ока шматочком вогкої вати (але це повинен зробити хтось із дорослих). Іноді потрібна допомога лікаря.
6. Ніколи не слід сильно терти очі, особливо брудними руками. Коли ти це робиш, в очі може потрапити сміття з рук. А на руках після ігор на вулиці знаходиться багато мікробів, які так і хочуть потрапити на твої вії і тоді там може з'явитися ячмінь (це дуже болючий прищик).
7. Не ковиряйся нічим у вусі, бо можеш пошкодити барабанну перетинку. У вухо дозволяється засовувати тільки один предмет - свій власний лікоть. Подивись, як це у тебе вийде!
8. По можливості оберігай вуха від дуже гучних звуків, шуму.
9. Дуже часто діти отримують травми рук, коли прищеплюють їх дверима. Палець можна прищемити дверцятами машини, дверима кімнати чи квартири. Відкривай і закривай двері тримаючись за дверну ручку.
10. Час від часу звертай увагу на те, як розташовані меблі у квартирі, чи не було перестановок. Деякі діти впевнені, що меблі завжди знаходяться на одному місці. Не звернувши уваги на перестановку, ти можеш налетіти на що-небудь і боляче вдаритись.
11. Стільці, лавки для ніг можуть знаходитись в самому несподіваному місці. Тому треба слідкувати, щоб вони не потрапили тобі під ноги, особливо
у темряві.
12. На килимках і доріжках можна послизнутися. Будь обережним, коли стаєш на них, особливо коли біжиш.
13. Перед тим як ляжеш спати, збери на місце іграшки. Я знала одну дівчин­ку, яка впала і зламала собі руку, коли перечепилася через свою ляльку. Ця дівчинка вночі пішла в туалет, аж в темряві їй під ноги потрапила ляль­ка, яку вона кинула, і - дівчинка опинилася на підлозі.
14. Щоб було менше нещасних випадків у ванній кімнаті, добре було б, щоб на дно ванни покласти спеціальний гумовий килимок. Коли ти знаходишся у ванній дуже легко послизнутися і впасти, тому що від води і мила дно і стінки ван­ни бувають дуже слизькі.
15. Добре запам’ятай: ні в якому разі не можна торкатися мокрими руками до електроприладів і дротів.
16. Не висовуйся із відкритого вікна: зовсім несподівано в тебе може закру­титися голова і ти впадеш вниз. Не сиди на підвіконні коли вікно відчинене. В цьому положенні легко втратити рівновагу і впасти вниз.
17. Коли швидко біжиш, не забувай дивитись під ноги, інакше ти не побачиш який-небудь предмет, через який можна перечипитися і впасти.
18. Ніколи не стрибай з великої висоти - це дуже небезпечно. В кінці кінців у нас не чотири ноги, як у кішок, а тільки дві. Крім того, коти вміють при­землятися на лапи, а людям, на жаль, рідко вдається приземлитися на ноги.
19. Коли збігаєш вниз по сходах, тримайся за поручні: якщо ти зісковзнеш зі сходинки, поручні не дадуть тобі впасти.
20. Не ходи високими вузькими парапетами, карнизами, якби тобі не хотілося показати свою спритність. Із-за несподіваного шуму чи пориву вітру ти можеш втратити рівновагу і впасти.
21. Не бігай у темряві: ти ризикуєш налетіти на який-небудь предмет, або спіткнутися і впасти.
22. Ніколи не бігай з льодяником або чимось подібним в роті. Несподівано спіткнувшись ти можеш поранити собі горло чи язик.
23. Розмовляти на вулиці із сторонніми людьми можна тільки в тому разі, якщо тебе супроводжують батьки, старший брат чи сестра, вчителька, або ще хтось із дорослих, кого ти добре знаєш. Якщо ти ідеш один, то вступати в розмову з чужим не можна. Цілком можливо що незнайомець, який до тебе звернувся - чудова, добра людина, але він може мати лихі наміри.
24. Не погоджуйся нікуди йти з незнайомцем, не сідай до нього в машину, на­віть тоді, коли він обіцяє відвести тебе до батьків. Не довіряй йому ні в якому разі: мати або батько ніколи не пошлють за тобою незнайому людину.
25. Не бери у чужої людини цукерки, гроші та інші гостинці. Можливо, вона пропонує від щирого серця, можливо і ні. Про всяк випадок відмовся.
26. Якщо стороння людина візьме тебе за руку і намагатиметься силою повести за собою, треба вирватись і втекти додому, або звернутися за допомогою до кого-небудь із перехожих. При необхідності кричи з усієї сили.
І взагалі, якщо ти бачиш людину вперше, звідки тобі знати хороша вона чи погана? Краще не резикувати!



Вогнепальна зброя — не забава. Небезпечність виготовлення та випробовування вибухових пакетів, користування мисливськими рушницями.

Мета: показати дітям небезпечні наслідки виготовлення та випробування вибухових пакетів та користування мисливськими рушницями; показати способи надання першої допомоги в разі поранення вогнепальною зброєю.

Вогнепальна зброя — не забава. Якщо в домі є мисливська рушниця чи якась інша зброя, вона зброя, вона має зберігатися у спеціальному сейфі або дерев'яному ящику,які не дають можливості доступу стороннім особам.
Неповнолітнім та особам без спеціально дозволу зброю вдома тримати не можна.
Необережне поводження з предметами, призначення яких ви не знаєте, та вибухонебезпечними речовинами може призвести до нещасного випадку. Тим паче, дітям не можна виготовляти вибухові чи вогненебезпечні предмети, перевіряти їх на міцність.
Украй небезпечно кидати їх у вогонь, бавитися поблизу них сірниками чи запальничками. Вибухова речовина, що знаходяться всередині, може вибухнути та завдати великої шкоди.
Не варто намагатися самому виготовити будь-який вибуховий пристрій у домашніх умовах. Це вкраї небезпечне заняття і не варто того ризику, якому ви себе піддаєте. Скористайтеся краще готовими виробами промислового виробництва.
Пам'ятайте! Категорично забороняється користуватися піротехнічними виробами технічного та спеціального призначення (вибухівкою, військовими сигнальними ракетами, вибуховими пакетами тощо) та виготовленими власноруч.
Перша допомога в разі поранення вогнепальною зброєю
  • Зупиніть кровотечу.
  • Закрийте рану стерильною пов'язкою, щоб уникнути інфекції.
  • У разі переломів кісток накладіть шину.
  • Викличте “швидку допомогу”.
  • Відправте потерпілого до лікарні.
  • Медпрацівники повинні зробити протишокову ін'єкцію.
Контрольні запитання і завдання:
1. Де має зберігатися мисливська рушниця в домі?
2. Чи можна самостійно виготовляти вибухові пристрої? Чому?



Безпека руху велосипедиста

Мета: розширити поняття про поведінку під час їзди на велосипеді. Розвивати навички поведінки на дорозі. Виховувати увагу, вміння поводитися серед людей.
Обладнання: плакати, малюнки.
Хід бесіди:
І. Організація класу
Загадка
Два колеса і дві педалі.
Лечу вперед в безмежні далі.
Та з рук керма не випускаю,
Бо правила дорожні знаю. (Велосипед)

ІІ. Розповідь учителя
Безпека руху велосипедиста
Велосипед завжди був і залишається одним із улюблених засобів пересування, захопливими є велоспорт і велотуризм. Він міцно увійшов у побут людей, особливо молоді. Але разом із тим саме він — винуватець безлічі серйозних травм. Мабуть, кожному з ва доводилося бачити, як навздогін автомобілю чи автобусу мчить велосипедист (і не завжди діти,часто й доросла людина), не звертаючи увагу ані на швидкісний рух транспорту, ані на ожеледь узимку. Та й підлітки,які демонструють на тротуарі серед переляканих пішоходів “акробатичні номери” на велосипедах, не таке вже рідкісне явище.
Сучасний велосипед — це здоровий спосіб життя, можливість подорожувати та милуватися краєвидами, безліч цікавих друзів-велосипедистів. Але потрібно пам'ятати, що велосипед — учасник дорожнього руху. Хай не такий швидкісний, як автомобіль, але все ж — транспортний засіб. Права на керування велосипедом не потрібні, але правила дорожнього руху знати необхідно та дбати про власну безпеку та безпеку пішоходів треба завжди.
Правила користування велосипедом:
Ø кататися на дитячому велосипеді може навіть малюк, але тільки на закритих для руху машин майданчиках, стадіонах та інших безпечних місцях;
Ø їздити на велосипеді по дорогах дозволяється з 14 років;
Ø велосипед має бути обладнаний світловідбивачами — спереду білого кольору, з боків — оранжевого, ззаду — червоного.
Велосипедистові забороняється:
Ø рухатися по проїзній частині, коли поряд є велосипедна доріжка;
Ø рухатися по тротуарах і пішохідних доріжках (крім дітей на дитячих велосипедах під наглядом дорослих);
Ø під час руху триматися за інший транспортний засіб;
Ø буксирувати велосипед;
Ø їздити, не тримаючись за кермо та знімати ноги з педалей;
Ø керувати велосипедом із несправним гальмом і звуковим сигналом, а також без освітлення у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості.

Контрольні запитання та завдання
1. З якого віку дітям дозволяється їздити на велосипедах?
2. Розкажіть, яких правил має дотримувати велосипедист, рухаючись вулицями й дорогами.
3. Як має бути обладнаний велосипед для їзди у вечірню годину?
4. Чому не можна їздити без звукового сигналу?



Основні правила пожежної безпеки під час відпочинку в лісі.

Мета: повторити з дітьми правила поводження в лісі влітку; нагадати правила пожежної безпеки в лісі;обговорити правила гасіння пожежі в лісі.

Елементарні правила пожежної безпеки
Під час літніх канікул діти часто бувають на природі й подеколи через незнання чи легковажність порушують правила пожежної безпеки. Отже варто нагадати, як треба поводитися в лісі, на луках, щоб своїми діями не спричинити пожежу, а коли непроханий “червоний півень” уже завітав до лісу, то знати, як позбутися чи врятуватися від небезпечного “птаха”.
  • Ніколи не розпалюйте в лісі багаття без потреби. Якщо все ж таки доведеться це зробити, вибирайте місце, де легко звільнити грунт від моху, лишайників, сухої хвої, гілок. Місце для вогнища слід обкопати так, щоб земляна смуга навколо нього була завширшки від 0,5 до 1 метра.
  • Не залишайте вогнище, що горить. Залийте його водою, розгрібаючи попіл, переконайтеся, що не залишилося жодної жаринки. Можна засипати багаття шаром землі завтовшки не менше 10 сантиметрів.
  • Не розпалюйте багаття у хвойних лісах, на торфовищах та прилеглих до сухого очерету ділянках, під деревами, біля пнів.
  • Курити в лісі небезпечно. Під час відпочинку недопалки слід гасити надійно. Не кидайте запалені сірники, переконайтеся, що вони погасли.
  • Не користуйтеся пижами з клоччя, паперу та вати для мисливської рушниці. Застосовуйте тільки повстяні чи коркові пижі.
  • Не залишайте в лісі скляний посуд: під променями сонця звичайна пляшка може перетворитися на своєрідну лінзу і спричинити займання.
Якщо в лісі виникла пожежа
Якщо ви опинилися поблизу місця пожежі в лісі або відчули запах диму:
  1. Підійдіть ближче й з'ясуйте, що горить, у яку сторону дме вітер, яка небезпека поширення пожежі, чи є діти в зоні руху вогню, негайно попередьте всіх людей, що перебувають поблизу, про необхідність виходу з небезпечної зони. Організуйте їхній вихід на дорогу чи просіку, широку галявину, до берега річки або водойми, у поле. Виходьте з небезпечної зони швидко.
  2. Оцініть ситуацію — чи варто намагатися загасити пожежу самотужки або краще поспішити по допомогу, щоб не втратити даремно часу й не дати вогню набрати сили. Ідучи від вогню, накрийтеся мокрим одягом,і, вийшовши на відкритий простір або галявину, дихайте повітрям біля землі — там воно менш задимлене, рот і ніс при цьому прикрийте ватно-марлевою пов'язкою чи ганчіркою. Після виходу із зони пожежі повідомте про місце, розміри й характер пожежі в адміністрацію населеного пункту, лісництво або протипожежну службу, а також місцевому населенню.
Якщо ви вирішили гасити вогонь самостійно
1. Заливайте вогонь водою з найближчої водойми, засипайте землею. Використовуйте для гасіння оберемки гілок від дерев листяних порід або деревця завдовжки 1,5-2 м, мокрий одяг, щільну тканину. Наносьте ковзних ударів по крайці вогню збоку вбік вогнища, немовби замітаючи полум'я; гілки, тканину після кожного удару перевертайте, щоб вони, таким чином охолоджувалися й не зайнялися. Затоптуйте невеликий вогонь ногами, не давайте йому перекинутися на стовбури й крони дерев. Якщо вогонь перекинувся на крони, звалюйте дерева, які ще не спалахнули, на його шляху (кроною від місця пожежі). Під час гасіння пожежі дійте обачно, не йдіть далеко від доріг і просік, не випускайте з виду інших учасників, підтримуйте з ними зоровий і звуковий зв'язок.
2. Загасивши невелику пожежу, не йдіть доти, поки не переконаєтеся, що вогонь не розгориться знову. Повідомте в лісництво чи пожежну охорону про місце й час пожежі, а також про можливі його причини. Якщо саме ваші необережні дії призвели до виникнення пожежі, не намагайтеся приховати цей факт й утекти, - рано чи пізно винуватець буде встановлений, але сума відшкодування збитку від несвоєчасно загашеної пожежі буде набагато більшою від тієї, яку ви заплатите, вчасно зупинивши вогонь.

Контрольні запитання і завдання:
1. Де можна розводити вогнище в лісі?
2. Чим можна гасити вогнище в лісі?
3. Коли можна йти з лісу?



Правила безпечної поведінки на воді та біля води.
Дія води на організм людини. Як правильно купатися?

Мета: узагальнити знання учнями правил поведінки на воді та біля води; показати дію води на організм людини.

Правила поведінки на водоймах влітку
Улітку добре відпочивати на березі річки, озера, моря.
Дітям молодшого шкільного віку не можна ходити на водойму без батьків або старших.
Перебуваючи біля води, необхідно дотримуватися нескладних правил поведінки:
  • відпочивати й купатися краще на спеціально обладнаних водоймах;
  • не можна грати й стояти там, звідки можна впасти у воду;
  • не треба пірнати в незнайомих місцях, оскільки на дні можуть виявитися небезпечні предмети;
  • ті, хто вміє плавати, не мають запливати за буї.
Діти люблять кататися на саморобних плотах, надувних матрацах і камерах. Це також небезпечно. Саморобний пліт може в будь-який момент перекинутися, а надувні матраци й камери може легко віднести вітром далеко від берега, вони можуть і лопнути.
  • Під час катання на човні не можна в ньому пустувати, розгойдувати його, вставати, мінятися місцями, перегинатися через борт.
  • Не припустимі ігри на водоймах із утриманням “супротивника” під водою — він може захлинутися.
  • Кожна дитина за допомогою дорослих повинна навчитися плавати. Звісно, діти ніколи не мають перебувати біля води без догляду дорослих.
  • Перше, що необхідно зробити, побачивши потопальника, - привернути увагу оточуючих криком: “Людина тоне!”. Завжди знайдуться дорослі, які кинуться рятувати потопальника. Але треба пам'ятати, що легше рятувати людину за допомогою будь-якого рятувального засобу. Ним може бути все, що плаває на воді й що можна докинути до потерпілого.
Правила поведінки на воді
Вивчи й запам'ятай!
  • Перше купання слід починати в безвітряну сонячну погоду, коли вода добре прогрілася.
  • Купатися можна лише у спеціально відведених для цього місцях: на пляжах, водних станціях або в безпечних, перевірених місцях.
  • Перебувати у воді можна не більше 10-15 хв.
  • Не можна купатися в річках зі швидкою течією, водовертами, біля мостів.
  • Не можна стрибати у воду в незнайомому місці, глибина якого невідома.
  • Не рекомендується купатися поодинці.
  • Небезпечно плавати на надувних матрацах, автомобільних камерах, дошках.
  • Не можна пустувати у воді.
  • Не можна запливати далеко, підпливати до пароплавів, катерів чи човнів, що рухаються.
  • Не можна штовхати будь-кого у воду, особливо несподівано.
  • Не можна заходити у воду вище пояса тим, хто не вміє плавати.
Якщо ти не вмієш плавати — учись. Звернись по допомогу до дорослих чи працівників товариства рятування на воді. Люди, які працюють у цьому товаристві, приходять на допомогу тим, хто потрапив у біду на воді.
Якщо ти помітив, що хтось тоне, звернись по допомогу до дорослих чи рятувальників.
Дія води на організм людини
Систематичне застосування прохолодних і холодних водних процедур є надійним профілактичних засобом проти застудних захворювань за різких знижень температури повітря і різних випадкових охолоджень тіла. На подразнювальну дію холодної води організм відповідає активною загальною реакцією. Через нервові закінчення, що є в шкірі, термічні подразники діють на всі важливі фізіологічні функції організму і в першу чергу на кровообіг.
Водні процедури поділяють на загальні і місцеві. До загальних належать обтирання, обливання, душ, купання у відкритих водоймах і купання в ополонці.
До місцевих — загартування носоглотки (полоскання горла холодною водою), місцеві обтирання ( у першу чергу шиї), обливання стоп, ножні ванни. Хоча загальні водні процедури більш ефективні, перевагою місцевих процедур є їхня доступність практично у будь-яких побутових умовах (відсутність централізованого водопостачання тощо). У всіх видів водних процедур необхідною умовою є поступове зниження температури води.
Як правильно купатися
Дуже важливо кожному плавцю навчитися відпочивати на воді.
1 спосіб . Лежачи на спині, спокійно розкинути руки й ноги, заплющити очі, лягти головою на воду, розслабитися, лише злегка допомагаючи собі утримуватися в горизонтальному положенні. Дихайте глибоко, затримуючи повітря в легенях.
2 спосіб. Стиснувшись “поплавцем”, вдихнути повітря, занурити обличчя у воду, обійняти коліна руками і притиснути до тіла, стримуючи видих. Потім зробити повільний видих у воду, після якого новий швидкий вдих на водою — і знову “поплавець”.
У разі потрапляння води в дихальні шляхи необхідно підвестися над водою, відкашлятися.
У разі судоми необхідно лягти на спину, енергійно розтерти м'яз. Досвідчені плавці мають голку чи шпильку — укол знімає судому. Головне — зберігати спокій, не панікувати. Не соромтеся покликати на допомогу.
Контрольні запитання і завдання:
1. Чому купатися потрібно лише у спеціально відведених для цього місцях?
2. Чому не можна стрибати у воду і незнайомих місцях?
3. Чому небезпечно плавати з автокамерами, дошками?
4. Поясніть прислів'я: “ Не знаючи броду, не лізь у воду”.



Правила поведінки при виявлені обірваного електричного проводу. Правила поведінки поблизу електрощитової, лінії електропередач


Мета: скласти на навчити дітей правилам поведінки при виявленні обірваного електричного проводу; узгодити дії поблизу електрощитової, лінії електропередачі.


Останнім часом в деяких областях України спостерігаються сильні вітри, грози, зливи. В результаті цих стихійних явищ мали місце обривання проводів повітряних ліній електропередач. Обірваний провід під напругою являє собою смертельну небезпеку. Для людей та тварин, які перебувають поруч. Тому слід дотримуватись таких правил безпеки.
1. Не торкатися обірваних проводів, вони можуть бути під напругою, а це смертельно небезпечно. А якщо це проводи високої напруги, то небезпека поширюється і на земляну ділянку навколо проводу.
2.Виявивши обірваний або провисаючий провід повітряних ліній, слід організувати охорону місця пошкодження , попередити всіх про небезпеку і негайно сповістити черговому інженеру електромереж. Необхідно зупинити рух транспорту через обірваний провід.
3. До обірваних проводів не можна наближатися на відстань менше 8 м.
4. Не торкайте опор ліній електропередач. Додержуйтесь всіх попереджень, вказаних на плакатах. Не можна використовувати опори ліній електропередач для прив’язування тварин.
Суворо дотримуйтесь цих правил і вимагайте дотримування від інших.


Контрольні запитання і завдання:
1. Чи безпечні електричні прилади для людини?
2. Які вчинки людей призводять до електротравм?
3Дії при виявленні обірваного електричного проводу поблизу будинку?

Комментариев нет:

Отправить комментарий